Клод Дебюссі (1862-1918) - французький композитор, піаніст, диригент, музичний критик

    Ашиль-Клод Дебюссі (повне ім'я композитора) народився 22 серпня 1862 року у передмісті Парижа. Батько Клода володів невеликою посудною крамницею, яку незабаром продав, і родина переїхала до Парижа. Незабаром мати відвезла сина в Канн, подалі від Франко-прусської війни. Там, починаючи з 1870, хлопчик вчиться грати на фортепіано. Повернувшись до Парижа, він продовжив заняття у учениці самого Шопена, Антуанетти де Флервіль, (за матеріалами: 24smi, Сitaty, Uk.perish.info). 

    У 1872 році вступив на навчання до класу фортепіано Паризької консерваторії до Антуана Мармонтеля, відомого піаніста. Ще будучи учнем консерваторії, Дебюссі супроводжував як домашнього піаніста російську меценатку Н. фон Мекк у її подорожах Європою, провів літо 1881 і 1882 років у маєтку Мекк. 

    У 1884 році після закінчення консерваторії Дебюссі отримав Римську премію за кантату «Блудний син» і поїхав на три роки до Італії. Після повернення до Парижа Дебюссі приєднався до літературного гуртка символістів, очолюваного поетом Стефаном Малларме; опублікував свої перші фортепіанні та вокальні твори. 

    Пошуки нових звукосполучень характерні вже й цього періоду творчості композитора.

Особливо виділяються у цьому плані п'єси для фортепіано – «Арабески», «Бергамаська сюїта», романси – «Забуті арієти», «П'ять поем Бодлера». Ці твори, перекликавшиеся з течією імпресіонізму і символізму, що панували тоді в живописі і літературі, започаткували напрямок імпресіонізму в музиці. 

    1890-ті роки – розквіт творчості Дебюссі; в цей період він створює симфонічний прелюд за віршем Малларме «Післяполудневий відпочинок фавна», оркестровий триптих з літературною програмою «Ноктюрни» («Хмари», «Свята», «Сирени»; 1897-1899), музичну драму «Пеллеас і Мелеас» 1902, Париж) за п'єсою бельгійського драматурга-символіста Моріса Метерлінка. У цих творах Дебюссі знаходить нові форми висловлювання, свою характерну музичну мову, що відрізняється своєрідністю, барвистістю образів, вишуканими гармоніями та ритмами, тонкою, оригінальною оркестровкою. 

    У наступних творах Дебюссі розвиває свої революційні прийоми. Світлі, спокійні тони починають переважати у творчості. Він створює колоритні звукові пейзажі – три симфонічні ескізи «Море» (1905), навіяну картинами іспанського свята «Іберію». 

    Значне місце у творчості Дебюссі займає вокальна музика. У своїх романсах та піснях він надавав великого значення слову; звідси природність і невимушеність вокальної мелодії, часом близька до інтонацій людської мови. Деякі твори Дебюссі у цьому жанрі витримані у старофранцузькому національному характері, як, наприклад, його вокальні цикли на тексти старовинних французьких поетів. Серед камерних творів Дебюссі широкою популярністю користується його струнний квартет. Великий інтерес представляють написані ним в останні роки життя три сонати для різних інструментів та фортепіано. З 1910 Дебюссі виступав як диригент і піаніст, пропагуючи власні твори. 

    У 1910-1913 роках композитор створив найвідоміші п'єси для фортепіано, особливе місце серед яких посіли «Прелюдії», що складалися з 2 зошитів і включали такі мініатюри, як «Дівчина з волоссям кольору льону» та «Тераса побачень при місячному світлі». У 1914 році Клод почав роботу над циклом з шести сонат для різних інструментів, але смертельна хвороба завадила йому завершити задумане повністю. Останнім шедевром Дебюссі став твір для скрипки та фортепіано, написаний у 1917-му році. 

    Клод Дебюссі помер у Парижі 25 березня 1918 року від раку. 

Література: 

* Асатурян А. Музичні символи та їхні поетичні аналоги у вокальній ліриці К. Дебюссі / А. Асатурян // Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. -  2015. - Вип. 36 : Студії музикознавчі. - С. 310-317. 

* Гнатів Т. Ф.  Клод Дебюссі - реформатор музичного театру / Т. Ф. Гнатів // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2013. - № 3. - С. 35-43. 

Гужва О. П. Дебюссі: дух протиріччя / О. П. Гужва // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2007. - № 11. - С. 14-24.  

* Дем'яненко Л. Імпресіонізм у музиці і літературі (Михайло Коцюбинський і Клод Дебюссі) / Л.  Дем'яненко // Слово і час. - 2011. - № 1 (601). - С. 78-84. 

* Жукова О. Риси естетики рококо у творі К.Дебюссі «Острів радості»: комунікативна складова / О. Жукова // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2020. - № 2-3. - С. 21-36. 

* Клімова Н. І. Містерія «Мучеництво святого Себастіана» та принципи оперного театру Клода Дебюссі / Н. І. Клімова // Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. - 2013. - № 1 (18). - C. 37-42. 

* Косінова О. Мистецькі паралелі: Павло Тичина і Клод Дебюссі / О. Косінова // Дивослово. - 2021. - № 5/6 (770/771). - С. 58-62

* Кричинська О. В. Зародження елементів полістилістики у «Дитячому куточку» Клода Дебюссі / О. В. Кричинська// Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. - 2013. - № 1 (18). - C. 43-48. 

* Максименко Д. П. Дебюссі: до проблеми становлення концертного академічного саксофонного репертуару  / Д. П. Рапсодія К. Максименко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Мистецтвознавство. - 2012. - № 3. - С. 50-56.  

* Рябуха Н.О. Специфіка звукообразного мислення К. Дебюссі: онто-сонологічний підхід / Н. О. Рябуха // Культура України : зб. наук. праць / М-во культури України ; Харків. держ. акад. культури ; голов. ред. Шейко В.М. - Харків, 2019. - C. 217-228. 

* Савицька Н. Скрипкова соната К. Дебюссі : між буттям і небуттям / Н. Савицька // Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. - 2010. - Вип. 24. - С. 61-69. 

* Walsh S. Debussy: a Painter in Sound / Stephen Walsh. - Knopf; Illustrated edition, 2018. - 336 р.