Ашиль-Клод Дебюссі (повне ім'я композитора)
народився 22 серпня 1862 року у передмісті Парижа. Батько Клода володів невеликою
посудною крамницею, яку незабаром продав, і родина переїхала до Парижа.
Незабаром мати відвезла сина в Канн, подалі від Франко-прусської війни. Там,
починаючи з 1870, хлопчик вчиться грати на фортепіано. Повернувшись до Парижа,
він продовжив заняття у учениці самого Шопена, Антуанетти де Флервіль, (за матеріалами: 24smi, Сitaty, Uk.perish.info).
У 1872
році вступив на навчання до класу фортепіано Паризької консерваторії до Антуана
Мармонтеля, відомого піаніста. Ще будучи учнем консерваторії, Дебюссі
супроводжував як домашнього піаніста російську меценатку Н. фон Мекк у її
подорожах Європою, провів літо 1881 і 1882 років у маєтку Мекк.
У 1884 році після закінчення консерваторії Дебюссі отримав Римську
премію за кантату «Блудний син» і поїхав на три роки до Італії. Після повернення до Парижа Дебюссі
приєднався до літературного гуртка символістів, очолюваного поетом Стефаном
Малларме; опублікував свої перші фортепіанні та вокальні твори.
Пошуки нових
звукосполучень характерні вже й цього періоду творчості композитора. Особливо
виділяються у цьому плані п'єси для фортепіано – «Арабески», «Бергамаська сюїта», романси – «Забуті арієти», «П'ять поем
Бодлера». Ці твори, перекликавшиеся з течією імпресіонізму і символізму, що
панували тоді в живописі і літературі, започаткували напрямок імпресіонізму в
музиці.
1890-ті роки – розквіт творчості Дебюссі; в цей період він створює
симфонічний прелюд за віршем Малларме «Післяполудневий відпочинок фавна»,
оркестровий триптих з літературною програмою «Ноктюрни» («Хмари», «Свята», «Сирени»; 1897-1899),
музичну драму «Пеллеас і Мелеас» 1902, Париж) за п'єсою бельгійського драматурга-символіста Моріса
Метерлінка. У цих творах Дебюссі знаходить нові форми висловлювання, свою
характерну музичну мову, що відрізняється своєрідністю, барвистістю образів,
вишуканими гармоніями та ритмами, тонкою, оригінальною оркестровкою.
У
наступних творах Дебюссі розвиває свої революційні прийоми. Світлі, спокійні
тони починають переважати у творчості. Він створює колоритні звукові пейзажі –
три симфонічні ескізи «Море» (1905), навіяну картинами іспанського свята «Іберію».
Значне місце у творчості Дебюссі займає
вокальна музика. У своїх романсах та піснях він надавав великого значення
слову; звідси природність і невимушеність вокальної мелодії, часом близька до
інтонацій людської мови. Деякі твори Дебюссі у цьому жанрі витримані у
старофранцузькому національному характері, як, наприклад, його вокальні цикли
на тексти старовинних французьких поетів. Серед камерних творів Дебюссі широкою
популярністю користується його струнний квартет. Великий інтерес представляють
написані ним в останні роки життя три сонати для різних інструментів та
фортепіано. З 1910 Дебюссі виступав як диригент і піаніст, пропагуючи власні
твори.
У 1910-1913 роках композитор створив
найвідоміші п'єси для фортепіано, особливе місце серед яких посіли «Прелюдії»,
що складалися з 2 зошитів і включали такі мініатюри, як «Дівчина з волоссям
кольору льону» та «Тераса побачень при місячному світлі». У 1914 році Клод
почав роботу над циклом з шести сонат для різних інструментів, але смертельна
хвороба завадила йому завершити задумане повністю. Останнім шедевром Дебюссі
став твір для скрипки та фортепіано, написаний у 1917-му році.
Клод Дебюссі помер у Парижі 25 березня 1918 року від раку.
Література:
* Асатурян А. Музичні символи та їхні поетичні аналоги у вокальній ліриці К. Дебюссі / А. Асатурян // Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. - 2015. - Вип. 36 : Студії музикознавчі. - С. 310-317.
* Гнатів Т. Ф. Клод Дебюссі - реформатор музичного театру / Т. Ф. Гнатів // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2013. - № 3. - С. 35-43.
Гужва О. П. Дебюссі: дух протиріччя / О. П. Гужва // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2007. - № 11. - С. 14-24.
* Дем'яненко Л. Імпресіонізм у музиці і літературі (Михайло Коцюбинський і Клод Дебюссі) / Л. Дем'яненко // Слово і час. - 2011. - № 1 (601). - С. 78-84.
* Жукова О. Риси естетики рококо у творі К.Дебюссі «Острів радості»: комунікативна складова / О. Жукова // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2020. - № 2-3. - С. 21-36.
* Клімова Н. І. Містерія «Мучеництво святого Себастіана» та принципи оперного театру Клода Дебюссі / Н. І. Клімова // Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. - 2013. - № 1 (18). - C. 37-42.
* Косінова О. Мистецькі паралелі: Павло Тичина і Клод Дебюссі / О. Косінова // Дивослово. - 2021. - № 5/6 (770/771). - С. 58-62
* Кричинська О. В. Зародження елементів полістилістики у «Дитячому куточку» Клода Дебюссі / О. В. Кричинська// Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. - 2013. - № 1 (18). - C. 43-48.
* Максименко Д. П. Дебюссі: до проблеми становлення концертного академічного саксофонного репертуару / Д. П. Рапсодія К. Максименко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Мистецтвознавство. - 2012. - № 3. - С. 50-56.
* Рябуха Н.О. Специфіка звукообразного мислення К. Дебюссі: онто-сонологічний підхід / Н. О. Рябуха // Культура України : зб. наук. праць / М-во культури України ; Харків. держ. акад. культури ; голов. ред. Шейко В.М. - Харків, 2019. - C. 217-228.
* Савицька Н. Скрипкова соната К. Дебюссі : між буттям і небуттям / Н. Савицька // Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. - 2010. - Вип. 24. - С. 61-69.
* Walsh S. Debussy: a Painter in Sound / Stephen Walsh. - Knopf; Illustrated edition, 2018. - 336 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар