Вільям Теккерей (1811-1863) - англійський письменник-сатирик

    Вільям Теккерей народився 18 липня 1811 року в індійській Калькутті, де служили його дід та батько. 1815 р. батько Вільяма, заможний великий чиновник місцевої адміністрації, помер, після чого 6-річного хлопчика перевезли до Лондона для здобуття освіти. У 1822-1828 р.р. він навчався у Чартерхаусі, старовинній аристократичній школі. У цей час юний Теккерей з особливим інтересом читав книги Дефо, Філдінга та Свіфта; серед друзів мав славу великого дотепника, писав талановиті пародії, (за матеріалами: Ukrlib, Wisdoms, 24smi). 

    Після закінчення школи він упродовж 1829-1830 років. навчався у Трініті-коледжі Кембриджського університету. У ці роки він був видавцем студентського гумористичного журналу, в якому з'являлися його власні твори, що красномовно говорять про дар сатирика. 

    Не доучившись, Теккерей поїхав до Німеччини, де відбулося його знайомство з Гете, пізніше він виїхав до Парижа, де брав уроки живопису. У 1832 р. Теккерей прийняв у володіння солідний капітал, але програш у карти та безуспішні спроби стати видавцем швидко позбавили його стану.     У 1837 році відбулися відразу дві події, які докорінно змінили біографію Теккерея: він одружився і вирішив зайнятися літературою серйозно. Перший крок коштував йому згодом

величезних страждань, т.к. дружина стала жертвою психічного захворювання, і все подальше життя Теккерею довелося жити з двома доньками окремо від колишньої дружини. Доля ж його як письменника виявилася щасливішою, хоча все вийшло далеко не відразу. 

    Спочатку Теккерей співпрацював як журналіст і художник-карикатурист з різними періодичними виданнями, і саме в періодичній пресі були надруковані його твори. У 1836 р. доля звела його з Діккенсоном. Йшлося про те, що Теккерей проілюструє «Посмертні записки Піквікського клубу», проте їхній тандем не відбувся. У 30-х роках. Вільямом було написано велику кількість літературно-критичних статей, 1844 р. - перший великий роман - «Записки Баррі Ліндона». 

    Протягом 1846-1847 р.р. Теккерей писав «Книгу снобів», де перед читачем постала ціла галерея соціальних типажів сучасного йому суспільства. 1847-1848 рр. щомісяця виходили випуски роману «Ярмарок марнославства. Роман без героя». Він став першим твором, підписаним справжнім ім'ям автора (до цього він творив лише під псевдонімами). Роман став його головним творчим досягненням, приніс світову славу, фінансову забезпеченість, підвищення соціального статусу. Після написання «Ярмарку марнославства» перед Теккереєм відчинилися двері до вищого столичного товариства. 

    Продовження ідей «Ярмарку марнославства» та реалістичних традицій загалом простежується і в інших великих романах Вільяма Теккерея - «Пенденніс» (1848-1850), «Історія Генрі Есмонда» (1852), «Ньюкоми» (1853-1855) (1857-1859) та інших. Проте його творча спадщина включає як романи - вони дуже різноманітні з погляду жанрів, хоч і є цільним з позицій ідейно-художньої спрямованості. 

    Теккерей був автором балад та віршів, гуморесок, комічних повістей, казок, нарисів, пародій. Письменник виступав в Англії та США з лекціями, які були зібрані та опубліковані у 1853 році як «Англійські гумористи 18 століття». 

    У 1859 році Теккерей обійняв посаду видавця-редактора журналу «Корнхілл», яку залишив, маючи намір написати новий роман «Дені Дюваль». Однак він не встиг здійснити цей задум, померши від інсульту 24 грудня 1863 року. Місцем поховання було обрано лондонське кладовище Кенсал Грін. 

Література: 

* Теккерей В. Ярмарок суєти : роман без героя / Вільям Теккерей ; Ін-т літ-ри ім.Т.Г.Шевченка НАНУ ; пер. з англ. О.Сенюк. - Харків : Фоліо, 2003. - 397с. 

* Чик Д. Біографічний Künstlerroman в українській і англійській літературі середини ХІХ ст. (Тарас Шевченко, Вільям Теккерей) / Д. Чик // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. - 2016. - Вип. 23-25. - С. 459-475.