Северин Гощинський (1801-1876) - польський громадський діяч, революціонер-письменник і поет-романтик

    Народився Северин Гощинський 4 листопада 1801 року в м. Іллінці (нині смт Вінницької обл.). Дитячі роки провів у с. Семашки біля Славути і у м.Новокостянтинові Волинської губернії (тепер Хмельницька обл.). Батько його, збіднілий шляхтич, обтяжений багатодітною родиною, не міг дати синові систематичної освіти. Северин навчався у Вінницькій гімназії (1814-1815 рр.), в Умані у василіанській школі, яку через нестатки не закінчив, (за матеріалами: Uahistory, Khmelnytsky.at.ua, Biographiya). 

    У 1820 році він переїздить до Варшави, де вступив до таємної Спілки вільних поляків - братів. 1821 року Гощинський повертається в Україну, шляхами якої подорожує. Поділля і Волинь особливо приваблює його. Тут він збирає народні пісні, епос, вивчає історію і побут населення. 
    У 1828 році Северин Гощинський видав поему «Канівський замок». В центрі твору - один з епізодів 1768 року - повстання в м. Каневі під керівництвом Бондаренка (Швачки), яке закінчилось зруйнуванням замку. До поеми автор додав передмову, яка є ніби короткою історією Коліївщини. В ній детально розповідається про хід повстання (в такій же послідовності, до речі, як це зроблено в «Гайдамаках» Тараса Шевченка). 

    Проте, на відміну від Шевченкових «Гайдамаків», Коліївщина в Гощинського має суто

локальний характер і якихось ширших перспектив повстання Небаба не бачить. Своїм твором Северин Гощинський стверджує: «країна не може бути вільною, якщо в ній панує насильство і гніт». 

    В той же час з'являється цілий ряд революційно-патріотичних творів Гощинського «Бенкет помсти», «Корабель свободи», «Молитва вільного» та ін. 

    В роки повстання 1830-31 рр. Северин Гощинський взяв у ньому активну участь. Після його поразки змушений був оселитись в Галичині. Тут він знову повністю віддається конспіратівній діяльності, стає одним з організаторів «Товариства польського народу», сприяє активізації літературного життя в Галичині: поема «Собутка», «Вечір напередодні Івана Купайла», літературно-критична стаття «Нова епоха польської поезії» тощо. 

    Та загроза арешту змушує його у 1838 році емігрувати до Франції. Туга за втраченою батьківщиною стала однією з ознак характеру романтичної генерації вигнанців. В цей час виходять два томи його віршів «Три струни» (1839-1840) і поема в прозі «Король руїн» (1842). 

    Рятуючи С. Гощинського від духовної кризи і злиднів, друзі допомагають йому повернутись у 1872 році до Львова, де у 1876 році завершив свій життєвий шлях. 

    Таким чином, у центрі творчості С. Гощинського лежала українська тема, яка започаткувала і продовжила демократичні традиції висвітлення історії та культури України в польській літературі. 

Література: 

* Гощинський С. Канівський замок : повість /  Северин Гощинський. - Київ : Український центр духовної культури, 2000. - 84 с. 

* Білоцерківський В. Поема «Канівський замок» Северина Гощинського. До 175-ї річниці видання [поеми] // Київська старовина. -  2004. - № 6. - C. 67-73. 

* Колесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини: біограф. словн. - Вінниця : Розвиток, 2007. - С. 123-127. 

* Крементуло В. Коліївщина у творчості польських романтиків «української школи»: М. Чайковського («Вернигора»), С.Гощинського («Канівський замок») і «Гайдамаки» Т. Шевченка  / В. Крементуло // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. - 2006. - N5/6. - С. 48-56. 

* Мельник В. Зодчий «Канівського замку» : один із найяскравіших творів про Гайдамаччину написав польський повстанець Северин Гощинський / В. Мельник // Україна молода. - 2008. - 10 січня. - С. 13.

* Польські романтики «української школи»: Антоній Мальчевський, Северин Гощинський, Юзеф-Богдан Залеський = Polscy romantycy «szkoly ukrainskiej» / голов. ред. і упоряд. Ростислав Радишевський ; [редкол.: О.Г. Астаф'єв та ін.]. - Київ : Леся, 2009. - 537 с.