Карл Густав Юнг (1875-1961) – швейцарський психоаналітик, психолог, філософ культури

    Карл Густав Юнг народився 26 липня 1875 року в розташованій на північному сході Швейцарії комуні Кесвіль. Батько майбутнього психотерапевта Йоган Юнг був пастором у реформістській церкві, а його дружина Емілі займалася вихованням сина. У дитинстві Карл був замкнутою і дещо дивною дитиною. Нелюдимість і відстороненість з'явилися в результаті напружених стосунків із главою сімейства та частих істеричних нападів матері, які Густав неодноразово спостерігав у дитинстві, (за матеріалами: Dovidka, Tureligious, Book-ye).

    Батьки віддали сина до гімназії, коли йому виповнилося 11 років. Варто зазначити, що Густав не виявляв інтересу ні до наук, ні до творчості. Поки викладацький склад нарікав на відсутність у безініціативного учня талантів, Карл після повернення додому захоплено малював старовинні замки та зачитувався прозою. Карл не міг завести друзів і в повній мірі проявити себе на навчанні через не покинути його почуття роздвоєності особистості. Сам Юнг у своїй «Червоній книзі» зазначав, що з дитинства було «два Я». 

    У 1893 році Карл вступив на факультет природничих наук в Базельський університет. В університеті, окрім читання обов'язкової літератури, Юнг захопився працями філософів-містиків: Еммануїла Сведенборга та Адольфа Ешенмайєра. 

    Одразу після закінчення навчання влаштувався на роботу в психіатричну клініку Цюриха. Через деякий час він почав співпрацювати з Фройдом, але їхня співпраця закінчилася дуже швидко. Оскільки Карл Юнг відмовився від психоаналізу і почав виробляти та вдосконалювати власний метод у психології, який назвав – «аналітична психологія». 

    Антропологія, етнологія, культурологія, порівняльна історія релігій, педагогіка та література на усі ці галузі вплинув Карл Юнг своїми вченнями. 

    У своїх роботах він охопив широкий спектр філософсько-психологічних проблем: від традиційних питань терапії нервово-психічних розладів до глобального питання: в чому сенс

людського життя? 

    Серед публікацій Юнга найбільшою популярністю користуються: «Відносини між Я і несвідомим», «Психологія і релігія», «Психологія і педагогіка», «Образи несвідомого», «Символіка духу», « Про витоки свідомості» та «Aion. Нариси щодо символіки самості» останню книгу з цього списку видавництво «Астролябія» видало українською мовою. «Aion. Нариси щодо символіки самості», як говорять критики, то це одна з найважливіших робіт автора, яка буде цікава, як фахівцям так і усім хто хоче більше дізнатися про своє життя. У ній Юнг доводить що є певна структура психіки, яка передається нам генетичним шляхом і розвивалася вона сотні тисяч років, саме вона змушує нас хвилюватися й реалізовувати наш життєвий досвід. І ця визначеність виражена в тому, що Юнг назвав архетипами, які відкладають відбиток на наші думки, емоції і навіть дії. 

    Юнг став почесним доктором наук Оксфордського університету, почесним членом

Швейцарської академії наук, отримав почесні ступені від Гарвардського університету й ще в ряді престижних університетів Європи. 

    В цілому у психології Юнга знайшлось багато своїх послідовників більше серед філософів, поетів, релігійних діячів, ніж в колах медиків-психіатрів. Він представив Заходу концепцію вселенського або колективного несвідомого. Він створив терміни: як «інтроверт» і «екстраверт». Він був гуманістом, який надав духовності клінічний аналіз. 

    У 1948 році в Цюриху було створено Інститут імені К. Г. Юнга. У ньому всі предмети і підготовка викладалася двома мовами – німецькою та англійською. Послідовники аналітичної психології створили Громаду аналітичної психології в Англії й подібні громади в США (Нью-Йорку, Сан-Франциско і Лос-Анджелесі), а також в ряді європейських країн. 

    Карл Густав Юнг помер у своєму будинку 6 червня 1961 року в Кюснахті. 

Література: 

* Юнг К. Г. Aion : нариси щодо символіки самості / Карл Густав Юнг ; пер. з нім. Катерина Котюк, наук. ред., [авт. передм.] Олег Фешовець. – Львів : Астролябія, 2016. – 431 с. 

* Юнг К. Г. Архетип і символ / Карл Густав Юнг ; пер з нім. Вікторія Нємец. – Київ : Центр учбової літератури, 2024. – 436 с.   

* Юнг К. Г. Архетипи і колективне несвідоме / Карл Густав Юнг ; пер. з нім. Катерина Котюк ; наук. ред. укр. вид. Олег Фешовець. – [2-ге вид., опрац.]. – Львів : Астролябія, 2018. – 607 с.  

* Юнг К. Г. Еон. Дослідження про символіку самості / Карл Густав Юнг. – Київ : Центр учбової літератури, 2024. – 340 с.  

* Юнг К. Г. Людина та її символи / Карл Густав Юнг. – Київ : Центр учбової літератури, 2022. – 436 с. 

* Юнг К. Г. Патологія сексуальних потягів. Посібник з профайлингу / Карл Густав Юнг. – Київ : Центр учбової літератури, 2022. – 394 с.  

* Юнг К. Г. Психологія несвідомого / Карл Густав Юнг. – Київ : Центр учбової літератури, 2022. – 404 с.  

* Юнг К. Г. Структура і динаміка психічного / Карл Густав Юнг. – Київ : Центр учбової літератури, 2022. – 274 с.

Еріх Фромм (1900-1980) – німецький соціальний психолог, філософ, психоаналітик

    Еріх Фромм народився 23 березня 1900 року у Франкфурті-на-Майні в родині ортодоксальних іудеїв. У Франкфурті Фромм відвідував національну школу, в якій окрім основ віровчення та релігійних традицій викладалися всі предмети загальноосвітнього циклу. Закінчивши її в 1918 році, він вступив до Гейдельберзького університету, де вивчав філософію, соціологію та психологію., (за матеріалами: Riara, Gasformind, Booxters).

    У 1922 році під керівництвом Альфреда Вебера він захистив докторську дисертацію. Психоаналітичну підготовку Фромм завершив в Берлінському психоаналітичному інституті 1925 року, після чого відкрив власну

приватну практику. Спілкування з пацієнтами дало Фромму багатий матеріал для переосмислення співвідношення біологічного і соціального у формуванні людської психіки.

    Після приходу Гітлера до влади в 1933 році Фромм переїхав спочатку до Женеви, а потім в 1934 році – до Нью-Йорку. У США він викладав у Колумбійському університеті. У 1943 році Фромм допоміг сформувати Нью-йоркське відділення Вашингтонської школи психіатрії, а в 1946 році виступив у ролі співзасновника Інституту психіатрії імені Вільяма Алансона Вайта. У 1950 році Фромм переїхав у Мехіко, де викладав в Національному автономному університеті Мексики до 1965 року.

    Фромм вважав, що сучасна цивілізація знаходиться у стані кризи. Саме він ще в 1920-ті роки ввів поняття, яке широко застосовується для характеристики сучасного суспільства, – «суспільство споживання». Шляхи виходу з кризи він

вбачав у створенні «здорового суспільства», яке ґрунтується на принципах і цінностях гуманістичної етики (серед яких найвища – любов), на відновленні гармонії між природою та індивідом, особистістю і суспільством. Проблема особистості й свободи тісно пов'язана з проблемою його сутності. Сутність індивіда – це результат його вільного вибору з двох або більше можливостей, наданих його власним існуванням.

    Свої ідеї та судження Еріх Фромм виклав в численних наукових статтях і книгах: «Втеча від свободи» (1941), «Психоаналіз і релігія» (1950), «Мистецтво любові» (1956), «Криза психоаналізу: есе про Фройда, Маркса і соціальну психологію» (1970), «Мати чи бути» (1976) та інших.

    Помер Еріх Фромм 18 березня 1980 року в Швейцарії. 

Література: 

* Фромм Е. Втеча від свободи  / Еріх Фромм ; [пер. з англ. М. Яковлєва]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 284 с.

* Фромм Е. Мати чи бути?  / Еріх Фромм ; [пер. з англ. Ольги Михайлової та Андрія Буряка]. – Вид. 2-ге. – Київ : Український письменник, 2014. – 221 с. 

* Фромм Е. Мистецтво любові / Еріх Фромм ; [пер. з англ. Віри Кучменко]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 188 с.  

* Буряк Н. Б. Соціальне підгрунтя релігієзнавчої концепції Еріха Фромма // Гілея. – 2015. – Вип. 94 (№ 3). – С. 182-185.  

* Буряк Н. Б. Християнські ідеї в осмисленні Еріха Фромма // Софія. – 2016. – № 1 (5). – С. 9-11.  

* Гречкосій Р. М. Самореалізація особистості у філософії Ф. Ніцше та Е. Фромма: релігієзнавчий аспект // Гілея. – 2013. – Вип. 72 (№ 5). – С. 598-604. 

* Гречкосій Р. М. Філософія Е. Фромма та Ф. Ніцше: свобода та самореалізація особистості // Гілея. – 2015. – Вип. 92 (№ 1). – С. 221-227.  

* Козакевич І. О. Розвиток ідеї постматеріальних цінностей у творчості Еріха Фромма // Політологічний вісник. – 2009. – Вип. 45. – С. 255-267.

* Матвієнко І. С. Філософське осягнення людини: інтегральний гуманізм Ж. Марітена та гуманістичний психоаналіз Е.Фромма : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.05 / Матвієнко Ірина Сергіївна ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2012. – 190 с. 

* Фромм (Fromm) Еріх // Історія філософії : cловник / КНУТШ, Філософський фак-т ; [редкол. : В.І. Ярошовець, О.В. Алєксандрова, Г.Є. Аляєв та ін.]. – Київ : Знання України, 2006. – С. 957-959.

Елена Ферранте (1943) – відома італійська письменниця

    Елена Ферранте – найзагадковіша італійська письменниця XXI століття. Цікавість до її персони зростає у геометричній прогресії, а книжки розходяться мільйонними тиражами. У 2016 році вона потрапила до списку 100 найвпливовіших людей світу за версією журналу «Time» та продовжує далі завойовувати любов та визнання читачів, (за матеріалами: Booxters, Book24, Bookinstein).

    Про біографію письменниці мало що відомо. До сьогоднішнього дня нікому так і не вдалося з'ясувати, Елена Ферранте – це вигадане чи реальне ім'я. Автор також продовжує підтримувати інтригу, не підтверджуючи та не опитуючи інформацію. На сьогоднішній день існує кілька гіпотез щодо того, хто насправді ховається за ім'ям Ферранте. Одні припускають, що це відома письменниця та перекладачка Аніта Рай, а інші вважають, що це пара Сандра Оццола та Сандро Феррі, що очолюють видавництво, в якому опубліковано всі романи Ферранте. У Вікіпедії є інформація про те, що Елена народилася у 1943 році, в Неаполі. Також на просторах інтернету є непідтверджена інформація, що вона має філологічну вищу освіту. 

    Серед опублікованих книг найбільшою популярністю користується цикл «Неаполітанські романи». У цю серію увійшли чотири романи – «Моя неймовірна подруга», «Історія нового імені», «Історія втечі та повернення» та «Історія втраченої дитини». На сторінках цих творів, Елена змогла дивним чином переплести філософську прозу, жіночий роман, нариси мандрівника та багато іншого. Таке змішання жанрів припало читачам до душі, тому зовсім не дивно, що романи авторки розійшлися мільйонними тиражами по всьому світу. 

    Після запаморочливого успіху виданих творів інтерес до особистості Елени Ферранте зріс у кілька разів. Щоб хоч трохи задовольнити інтерес читацької аудиторії, видавництво, з яким співпрацює Ферранте, випустило книгу під назвою «Фрагменти». На сторінках цього твору зібрані інтерв'ю з

Еленою та її аркуші до видавництва. А головне, що ця книга відповідає на всі запитання про те, чому писемниця ніколи не з'являється на публіці та завжди бажає залишатися у тіні. 

    Сьогодні вже два романи Елени Ферранте екранізовані – це «Дні занедбаності» та «Кохання з неприємностями». Її книги продовжують користуватися величезною популярністю, а шанувальники її таланту з нетерпінням чекають на вихід нових творів. 

Література:  

* Ферранте Е. Брехливе життя дорослих : роман / Елена Ферранте ; [пер. з італ. М. Прокопович]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 352 с.  

* Ферранте Е. Історія втечі та повернення : роман : [16+]. 3 кн. Неаполітан. циклу / Елена Ферранте ; [пер. з італ. М. Прокопович]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 445 с.

* Ферранте Е. Історія втраченої дитини : роман : 4 кн. неаполітан. циклу / Елена Ферранте ; [пер. з італ. Л. Котляр]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 475с.  

* Ферранте Е. Історія нового імені : роман : 2-га кн. неаполітан. циклу / Елена Ферранте ; [пер. з італ. Л. Котляр]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 477 с.

* Ферранте Е. Моя неймовірна подруга : роман / Елена Ферранте ; [пер. з італ. Анни Помєшкіної]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 348 с. 

Сйон (Сігурйон Біргір Сігурссон) – ісландський поет та прозаїк

    Сйон (справжнє ім'я Сігурйон Біргір Сігурссон) народився 27 серпня 1962 року в Рейк'явіку, Ісландія. Розпочав свою письменницьку кар'єру з публікації поетичної збірки «Видіння» (ісл. Sýnir, 1978). Відтоді опублікував багато томів поезії та прози, а також драматургії та оповідань для дітей. 1979 року став одним із засновників сюрреалістично-дадаїстичного панк-гурту поетів та виконавців Medusa та посів важливе місце у культурному середовищі Рейк'явіка, (за матеріалами: Inspired, Artarsenal, Literaturfestival).

    У 2003 році світ побачив один з найуспішніших його романів – «Дитя землі» (ісл. Skugga-Baldur), який 2005 року здобув літературну премію Північної Ради. Критики відзначають музичність його прози.

    В англомовному світі Сйон насамперед відомий як автор текстів

пісень. Він, зокрема, співпрацював з британським струнним квартетом The Brodsky Quartet та ісландською співачкою Бйорк. Для останньої написав такі тексти: «Isobel», «Bachelorette», «Jóga», «Oceania» і «Wanderlust». 2001 року разом із режисером Ларсом фон Трієром та співачкою Бйорк його було номіновано на Оскар за пісню «I've Seen it All» із фільму «Та, що танцює у темряві».

    У 1987 році під псевдонімом Джонні Тріумф узяв участь у записі синглу «Luftgitar» ісландського гурту The Sugarcubes; на теледиску, що супроводжував пісню, Сйон грав на невидимому інструменті разом із Бйорк та Ейнаром Ерном Бенедіктссоном. Іноді Сйон виконував цю роль на концертах гурту, зокрема на ексклюзивному концерті в Рейк'явіку 2006 року. Він досі бере участь у музичній сцені Ісландії як член дорадчого комітету

фундації «Kraumur Music Fund», метою якої є підтримка ісландської музики, насамперед завдяки підтримці виступів та презентації робіт молодих музикантів.

    Сйон з'явився у документальній стрічці «Всередині Бйорк».У  2007 році він став сценаристом ісландського короткометражного мультфільму «Анна-Монстр», де також озвучив одного із персонажів – доктора Артманна.

    У 2016 році став учасником артпроєкт Бібліотека майбутнього.

    Мешкає в Рейк'явіку, раніше мешкав та працював у Лондоні. Одружений, має двох дочок.

    У 2018 році Сйон відвідав Київ і у рамках Книжкового арсеналу презентував роман «Дитя землі». 

Література: 

* Сйон. Дитя землі : легенда / Сйон ; [пер. з ісланд., післям. В. Кривоноса ; пер. віршів М. Кіяновської ; іл. Н. Плямко]. – Київ : Видавництво, 2018. – 116 с. 

* Сйон. Місячний камінь. / Сйон ; пер. з ісланд. В. Кривоноса. – Київ : Видавництво», 2021. – 128 с.

Кассандра О'Доннелл – французька письменниця, режисерка та сценаристка

    Кассандра О'Доннелл – сучасна французька письменниця, режисерка, сценаристка, авторка молодіжних фентезі-романів, що стали бестселерами. Родом вона із французького міста Лілль. Перш ніж стати успішною письменницею, Кассандра О'Доннелл працювала режисеркою документальних та репортажних фільмів. Саме цей досвід допоміг їй розвинути унікальний стиль оповідання та створювати яскравих, нешаблонних персонажів, (за матеріалами: Laboratory, Fnac, Etonnants-voyageurs). 

    Авторка молодіжної саги Malenfer для дітей 8-12 років, яка складається з двох циклів. Нагороджена премією «Мерлін».

    Найбільшу популярність письменниці принесла серія книг про Ребекку Кін. Це захоплива сага про життя молодої дівчини, яка потрапляє в серце таємничих подій. Перший роман-бестселер із серії про Ребекку Кін вперше був опублікований у 2011 році французьким видавництвом J'ai Lu. У 2013 році Кассандра О'Доннелл отримала премію Prix de l'Imaginaire des Lecteurs de Plume Libre за перший том серії та премію «Мерлін» у 2013 році за третій том. 

    У 2016 році вона почала працювати над детективно-комедійним  фільмом «Пігмаліон» та «Неймовірні пригоди Жюлі Дюмон».  Її друга дитяча сага «Таємний світ Темної країни» вийшла у 2016 році, а повні три перероблені томи були опубліковані у 2023 році. Трилогія розповідає історію Віктора, хлопчика, який має здатність бачити невидимих ​​істот. 

    У 2018 році вийшов перший том серії «Легенда про чотирьох» – постапокаліптичної саги для учнів середньої школи. Перші два томи були продані тиражем понад 30 000 примірників. Роман розповідає історію чоловіків і жінок, які перетворюються на тварин та гігантських хижаків на планеті, зруйнованій забрудненням та війнами. Їм доведеться захищатися від людей, що вижили. 

    Після публікації шостого тому серії про Ребекку Кін, у 2019 році видавництво «Пігмаліон» опублікувало спін-офф, присвячений персонажу Леонори Кін, дочки Ребекки Кін. Цей спін-офф відбувається між 5-м і 6-м томами основної серії та має включати щонайменше три томи. Того ж року було опубліковано окремий роман «Нова історія», який розповідає історію Габріеля, школяра з Бретані, та дівчинки Гайї, яка втекла від війни у ​​своїй країні. 

    У 2020 році було опубліковано перший том нової саги, розрахованої на дітей віком 10-13 років, під назвою «Злий коледж: Мрійник». Роман розповідає історію Емми Дрімейкер, 13-річної дівчинки, яка приховує таємницю: вона може проникати у сни інших людей і втілювати цю мрію в реальність.

    Книги Кассандри О'Доннелл – це ідеальний вибір для підлітків, які люблять захопливі історії, повні пригод і таємниць. Її твори допомагають розвивати уяву, розширювати кругозір і краще пізнати себе. 

Література: 

* О'Доннелл К. Близнюки Крошмор. Прокляття : роман / Кассандра О'Доннелл ; пер. з фр. Ганна Шаховська. – Харків : Vivat, 2024. – 240 с.

Еві Вудс (1976) – сучасна ірландська письменниця

    Еві Вудс народилася у 1976 році та виросла в місті Голвей, на західному узбережжі Ірландії. Вона навчалася в Домініканському коледжі м. Голвей. Пізніше вона вивчала бізнес у Атлантичному технологічному університеті, і продовжила навчання, отримавши диплом з маркетингу в 1996 році, в м. Тулуза (Франція), за програмою Європейського Союзу Erasmus, (за матеріалами: Nashformat, Laboratory, Image).   

    У свої двадцять років Еві жила та працювала в Канаді.  Однак вона страждала від панічних атак та соціальної тривожності. В результаті їй довелося звільнитися з роботи, повернутися до Голвея та зайнятися письменництвом.

     Вона зізналася, що «на 95 відсотків впевнена, що не стала б письменницею, якби цього не сталося». Вірячи в цілющу силу книг, «бібліотерапію», як вона її

називає, це стало однією з головних тем та мотивацій написання роману «Загублена книгарня».     Книгу «Загублена книгарня» було опубліковано 2023-го року, вона була позитивно оцінена Wall Street Journal та стала номером 1 Amazon Kindle, потрапила до короткого списку Британської книжкової премії. Було продано понад мільйон примірників по всьому світу та перекладено на тридцять мов. 

    Українською мовою «Загублена книгарня» перекладена й опублікована видавництвом «Віват»: це атмосферна і дивовижно затишна, захоплива історія про любов до книг. 

    Її наступна книга, «Колекціонер історій», вийшла в Ірландії та Великій Британії в липні 2024 року, а в США – у серпні 2024 року. «Таємнича пекарня на вулиці Парі» вийшла в березні 2025 року. 

    Еві називає Клер Фуллер, Карлоса Руїса Сафона, Дафну дю Мор'є, Гейл Ханіман, Елізабет Маккензі та Саллі Руні своїми улюбленими авторами. 

    Для Еві творчість – це її мова любові, і коли вона не пише, то любить малювати, майструвати та проводити час на природі.  

Література: 
* Вудс Е. Загублена книгарня : [роман] / Еві Вудс ; [пер. з англ. Л. Людвиченко]. – Харків : Віват, 2025. – 446 с.

Пола Гоукінз (1972) – популярна британська письменниця

    Пола Гоукінз народилася 26 серпня 1972 року в Африці, у столиці Зімбабве місті Хараре. Батько дівчини був журналістом та професором економіки, займався фінансовими питаннями. В Африці майбутня письменниця жила до 17 років та відвідувала приватну школу для дівчаток. Потім Пола перебралася до Лондона, де навчалася у незалежному коледжі Коллінгхем у Кенсінгтоні. Після цього дівчина вступила до Оксфордського університету, де, як і батько, вивчала економіку, а також політологію та філософію, (за матеріалами Book-ye, Yakaboo, Ua-read). 

    Якийсь час Пола пропрацювала журналістом у газеті «Таймс», де займалася бізнес-тематикою. Потім майбутня письменниця покинула штат і почала співпрацювати з різними виданнями як фрілансер. Першою книгою, написаною Полою, став зовсім не художній твір. Це була збірка фінансових порад для дам, яка

вийшла під заголовком «Богиня грошей». 

    До художньої літератури Пола дісталася 2009 року, коли придумала собі псевдонім Емі Сільвер і почала писати романтичні комедії. Усього з-під її пера вийшло чотири книги у цьому жанрі, але любов'ю публіки жодна з них не користувалася. Тоді Пола переглянула свої творчі плани і взялася за новий для себе напрямок – серйозний трилер, який торкається гострих соціальних тем. 

    Над історією про домашнє насильство, наркоманію та алкоголізм письменниця без відриву пропрацювала шість місяців. Пола змушена була відмовитися від інших проектів, які приносили їй гроші, та повністю присвятити себе роботі над книгою. Коли фінансове становище ставало дуже важким, Пола займала гроші в батька. Взимку 2015 року цей роман був опублікований під назвою «Дівчина у потягу» та негайно став бестселером. Вже

до середини весни було розпродано півтора мільйони екземплярів. 

    Згодом у авторки вийшов її другий роман «Глибоко під водою». Обидві книги вийшли українською мовою у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля». Книга «Дівчина у потягу» на українському книжковому ринку стала бестселлером, і довгу годину займала перші місця у топі продажів книг серед українських читачів. У 2016 році за романом «Дівчина у потягу» зняли одноіменний фільм. 

    У 2021-му році вийшов роман – «Повільне горіння», який також став бестселером. 

    Письменниця зізнається, що є великою шанувальницею творів Кейт Аткінсон та Пет Баркер.  

Література:

* Гоукінз П. Глибоко під водою : роман / Пола Гоукінз ; пер. з англ. Ганни Яновської. – Харків : КСД, 2018. – 317 с.
* Гоукінз П. Дівчина у потягу : роман / Пола Гоукінз ; [пер. з англ. І. Паненко]. – Харків : КСД, 2021. – 318 с. 
* Гоукінз П. Повільне горіння : роман / Пола Гоукінз ; [пер. з англ. Віталія Ракуленка]. – Харків : КСД, 2022. – 317 с.