14 березня 1879 року у німецькому місті Ульм в сім'ї інженера-електрика народився Альберт Ейнштейн –видатний німецький фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії (1921), автор спеціальної (1905) і загальної (1915) теорій відностності, що лягли в основу нової моделі світу, за матеріалами: Dovidka, Dvokrapka, Glavcom.
Дитинство Ейнштейн провів у Німеччині, Італії та Швейцарії, де в 1900 році закінчив Федеральну вищу технічну школу в Цюріху. У 1902 році Ейнштейн отримав швейцарське громадянство і влаштувався на роботу в Бюро патентів у Берні. В 1905 році він здобув ступінь доктора наук і написав 5 теоретичних робіт, які відіграли визначну роль в розвитку сучасної фізики і принесли Альберту Ейнштейну світове визнання.
Найвизначнішою з праць цього періоду була теорія відносності, викладена в статті «До електродинаміки рухомих тіл», в якій Ейнштейн поширив принцип відносності, встановлений для механіки ще Галілеєм, на електродинаміку і встановив, зокрема, універсальне співвідношення між масою М, енергією Е і імпульсом Р: E2 = М2c4 + P2с2 (де с – швидкість світла), яке лягло в основу теорії використання ядерної енергії. За роботи з квантової теорії світла в 1921 році Альберт Ейнштейн був нагороджений Нобелівською премією.
У 1909 році Ейнштейн став професором Цюріхського університету, в 1911 – Німецького університету в Празі, а з 1914 року – Берлінського університету. Цього ж року він поновив німецьке громадянство і практично закінчив роботу над загальною теорією відносності, яка була остаточно сформульована 36-літнім Ейнштейном в 1915 році. На думку багатьох вчених ця теорія є найвизначнішиою і найкрасивішою теоретичною побудовою за всю історію фізики.
У 1933 році, після приходу до влади у Німеччині фашистів, Альберт Ейнштейн емігрував до США, зайняв посаду професора в Прінстоні, де займався процесами космогонії і працював над єдиною теорією поля. У 1939 році, стурбований можливістю створення атомної бомби в Німеччині, він направив президенту США лист, який став поштовхом до інтенсифікації аналогічних робіт в Америці. Але вже до кінця війни відчайдушні спроби Ейнштейна стримати політиків від злочинного наміру використання атомної зброї виявились марними. Це стало найбільшою трагедією його життя.
У 1950 році Ейнштейн опублікував свою єдину теорію поля, в якій намагався з єдиної позиції пояснити гравітаційні та електромагнітні явища і процеси. Ця праця була визнана вченими як повний провал, однак не похитнула авторитет Ей1нштейна як видатного фізика сучасності. Серед багатьох почестей, наданих Ейнштейну, була пропозиція стати президентом Ізраїлю, яку він отримав, але не прийняв в 1952 році. Будучи переконаним сіоністом, Ейнштейн доклав чимало зусиль для створення Єврейського університету в Єрусалимі в 1925 році.
Помер Альберт Ейнштейн 18 квітня 1955 року від аневризми аорти в госпіталі у Прінстоні (штат Нью-Джерсі) у віці 76-и років.
Література:
* Айзексон В. Ейнштейн. Життя і всесвіт генія / Волтер Айзексон ; пер. з англ. Микола Климчук. – Київ : Наш формат, 2019. – 527 с.
* Дробович А. Е. Категорія «свобода» у творчості Альберта Ейнштейна / А. Е. Дробович // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2018. – Вип. 3-4. – С. 76-84.
* Копф А. Основи теорії відносності Ейнштейна : пер. з рос. / посібник / А. Копф. – Харків : ДНТУ, 1937. – 168 с.
* Потерянко Ю. Альберт Ейнштейн / Юлія Потерянко ; [пер. О. Добряков ; ред. О. Завірюха ; іл. Є. Васильєва]. – Київ : ІРІО, 2019. – 103 с.
* Сміт Д. Думати, як Альберт Ейнштейн / Деніел Сміт ; [пер. з англ. Г. Литвиненко]. – Київ : КМБУКС, 2018. – 205 c.
* Степановський Ю. Учений і Всесвіт : до 130-річчя від дня народження Альберта Ейнштейна / Ю. Степановський // Вісник Нацiональної академiї наук України. – 2009. – № 3. – С. 53-61.
* Творець теорії відносності. До 125-річчя від дня народження Альберта Ейнштейна // Знаменні дати. Календар : календар / Державне спеціалізоване вид-во «Україна». – Київ, 2004. – на 2004 рік. – С. 74-78.
Немає коментарів:
Дописати коментар