Карл Лінней (1707-1778) - шведський природознавець, ботанік, зоолог та лікар

    Карл Лінней (швед. Carl Linnaeus) народився 23 травня 1707 року в Росхульті (Швеція), в сім'ї сільського пастора. З юності його захоплювала природна історія, особливо ботаніка. У 1727 році Лінней вступив до Лундського університету, а наступного року перейшов до Упсальського університету, де викладання ботаніки та медицини було поставлене краще, (за матеріалами: Сitaty, Dovidka, Calend).
    1729 року відбулося знайомство з У. Цельсієм, яке відіграло важливу роль у становленні Ліннея як ботаніка. Потім Карл переїхав у будинок до професора Цельсія, став знайомитися з величезною його бібліотекою. 

    Базові ідеї Ліннея за класифікацією рослин були викладені у першій його роботі «Введення в статеві життя рослин». Через рік Лінней вже почав викладати, читати лекції у ботанічному саду Упсальдського університету. Період з травня по жовтень 1732 року він провів у Лапландії. Після плідної роботи під час подорожі вийшла його книга «Коротка флора Лапландії». Саме в цій роботі докладно було розказано про статеву систему в рослинному світі. 

    У наступному році Лінней захопився мінералогією, навіть опублікував підручник. Потім у
1734 році з метою вивчення рослин відправився до провінції Даларна. Успішне навчання в університеті призвело до того, що він залишився там читати лекції та вести наукову працю. Саме тоді він почав займатися питаннями класифікації рослин. 

    У 1735 році для продовження кар'єри він вступив до Хардервейкського університету в Голландії, де незабаром отримав ступінь доктора медицини. 

    Наступна робота Ліннея «Система природи» ознаменувала собою новий етап у кар'єрі та в цілому в житті Ліннея. Завдяки новим зв'язкам і друзям, він отримав посаду доглядача одного з найбільших ботанічних садів у Голландії, в якому були зібрані рослини зі всього світу. Так що Карл продовжив класифікацію рослин. А після смерті свого друга Петера Артеді опублікував його роботу, згодом використовував його ідеї класифікації риб. Під час проживання в Голландії були опубліковані роботи Ліннея: Fundamenta Botanica, Musa Cliffortiana, Hortus Cliffortianus, Critica botanica, Genera plantarum та інші.

    З 1738 займався в Стокгольмі лікарською практикою; в 1739 р. очолив морський госпіталь, домігся права розкривати трупи з метою визначення причин смерті. Брав участь у створенні Шведської королівської академії наук і став її першим президентом (1739). 

    З 1741 р. керував кафедрою в Упсальському університеті, в якому викладав медицину та природознавство. Найзначніша праця Ліннея – «Система природи». Книга була вперше опублікована 1735 р. і витримала за життя автора 12 видань. Саме в цій роботі Лінней застосував і ввів у вжиток так звану бінарну номенклатуру, згідно з якою кожен вид позначається двома латинськими назвами – родовою та видовою. Вчений визначив поняття виду, користуючись як морфологічними (схожість у межах потомства однієї сім'ї), і фізіологічними (наявність плодовитого потомства) критеріями. Він встановив чітку градацію систематичних категорій: клас, загін, рід, вид, варіація. 

    В основу класифікації рослин Лінней поклав число, величину та розташування тичинок та маточок квітки, а також ознака одно-, дво- або багатодомності рослини. Він вважав, що органи розмноження – найістотніші та постійні частини тіла у рослин. На основі цього принципу вчений розділив усі рослини на 24 класи. 

    Ліннеєм відкрито та описано близько 1500 видів рослин. Запропонована ним класифікація тваринного світу згодом зазнала значних змін завдяки новим відкриттям у галузі біології, проте була для свого часу революційною. Її відмінна риса – у тому, що людина включена до системи тваринного царства і належить до класу ссавців, загін приматів. Подвійна номенклатурна система, запропонована Ліннеєм, використовується і досі. 

    Помер учений 10 січня 1778 в Упсалі. 

Література: 

* Ільченко О. Є. Олесь Ільченко про Леонардо да Вінчі, Карла Ліннея, Жюля Верна, Джона Рокфеллера, Лесю Українку, Вінстона Черчілля : оповідання  / Ільченко О. Є. - Київ : Грані-Т, 2011. - 96 с.
2. Кондратюк С. Я. Вдячні нащадки славетного природознавця мають перваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) // Український ботанічний журнал. - 2007. - Т. 64, № 5. - С. 629-633. 

3. Кондратюк Є. М. Великий дослідник природи Карл Лінней. - Київ, 1957.