Карл Лінней (швед. Carl Linnaeus) народився
23 травня 1707 року в Росхульті (Швеція), в сім'ї сільського пастора. З юності
його захоплювала природна історія, особливо ботаніка. У 1727 році Лінней
вступив до Лундського університету, а наступного року перейшов до Упсальського
університету, де викладання ботаніки та медицини було поставлене краще, (за матеріалами: Сitaty, Dovidka, Calend).
1729 року відбулося знайомство з У. Цельсієм, яке відіграло важливу роль у становленні Ліннея як ботаніка. Потім Карл переїхав у будинок до професора Цельсія, став знайомитися з величезною його бібліотекою.
1729 року відбулося знайомство з У. Цельсієм, яке відіграло важливу роль у становленні Ліннея як ботаніка. Потім Карл переїхав у будинок до професора Цельсія, став знайомитися з величезною його бібліотекою.
Базові ідеї Ліннея за
класифікацією рослин були викладені у першій його роботі «Введення в статеві
життя рослин». Через рік Лінней вже почав викладати, читати лекції у
ботанічному саду Упсальдського університету. Період з травня по жовтень 1732
року він провів у Лапландії. Після плідної роботи під час подорожі вийшла його
книга «Коротка флора Лапландії». Саме в цій роботі докладно було розказано про
статеву систему в рослинному світі.
У наступному році Лінней захопився
мінералогією, навіть опублікував підручник. Потім у
1734 році з метою вивчення рослин відправився до провінції Даларна. Успішне навчання в університеті призвело до того, що він залишився там читати лекції та вести наукову працю. Саме тоді він почав займатися питаннями класифікації рослин.
1734 році з метою вивчення рослин відправився до провінції Даларна. Успішне навчання в університеті призвело до того, що він залишився там читати лекції та вести наукову працю. Саме тоді він почав займатися питаннями класифікації рослин.
У 1735 році для
продовження кар'єри він вступив до Хардервейкського університету в Голландії,
де незабаром отримав ступінь доктора медицини.
Наступна робота Ліннея «Система
природи» ознаменувала собою новий етап у кар'єрі та в цілому в житті Ліннея.
Завдяки новим зв'язкам і друзям, він отримав посаду доглядача одного з
найбільших ботанічних садів у Голландії, в якому були зібрані рослини зі всього
світу. Так що Карл продовжив класифікацію рослин. А після смерті свого друга
Петера Артеді опублікував його роботу, згодом використовував його ідеї
класифікації риб. Під час проживання в Голландії були опубліковані роботи
Ліннея: Fundamenta Botanica, Musa Cliffortiana, Hortus Cliffortianus, Critica
botanica, Genera plantarum та інші.
З 1738 займався в Стокгольмі лікарською
практикою; в 1739 р. очолив морський госпіталь, домігся права розкривати трупи
з метою визначення причин смерті. Брав участь у створенні Шведської
королівської академії наук і став її першим президентом (1739).
З 1741 р.
керував кафедрою в Упсальському університеті, в якому викладав медицину та
природознавство. Найзначніша праця Ліннея – «Система природи». Книга була
вперше опублікована 1735 р. і витримала за життя автора 12 видань. Саме в цій
роботі Лінней застосував і ввів у вжиток так звану бінарну номенклатуру, згідно
з якою кожен вид позначається двома латинськими назвами – родовою та видовою.
Вчений визначив поняття виду, користуючись як морфологічними (схожість у межах
потомства однієї сім'ї), і фізіологічними (наявність плодовитого потомства)
критеріями. Він встановив чітку градацію систематичних категорій: клас, загін, рід,
вид, варіація.
В основу класифікації рослин Лінней поклав число, величину та
розташування тичинок та маточок квітки, а також ознака одно-, дво- або
багатодомності рослини. Він вважав, що органи розмноження – найістотніші та
постійні частини тіла у рослин. На основі цього принципу вчений розділив усі
рослини на 24 класи.
Ліннеєм відкрито та описано близько 1500 видів рослин.
Запропонована ним класифікація тваринного світу згодом зазнала значних змін
завдяки новим відкриттям у галузі біології, проте була для свого часу
революційною. Її відмінна риса – у тому, що людина включена до системи
тваринного царства і належить до класу ссавців, загін приматів. Подвійна
номенклатурна система, запропонована Ліннеєм, використовується і досі.
Помер
учений 10 січня 1778 в Упсалі.
Література:
* Ільченко О. Є. Олесь Ільченко про Леонардо да Вінчі, Карла Ліннея, Жюля Верна, Джона Рокфеллера, Лесю Українку, Вінстона Черчілля : оповідання / Ільченко О. Є. - Київ : Грані-Т, 2011. - 96 с.
2. Кондратюк С. Я. Вдячні нащадки славетного природознавця мають перваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) // Український ботанічний журнал. - 2007. - Т. 64, № 5. - С. 629-633.
2. Кондратюк С. Я. Вдячні нащадки славетного природознавця мають перваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) // Український ботанічний журнал. - 2007. - Т. 64, № 5. - С. 629-633.
3. Кондратюк Є. М. Великий дослідник природи Карл Лінней. - Київ, 1957.
Немає коментарів:
Дописати коментар