четвер, 10 листопада 2022 р.

П'єтро да Кортона (1596-1669) - видатний італійський архітектор та живописець-декоратор

    П'єтро Берреттіні да Кортона народився в місті Кортона в Тоскані 1 листопада 1596 року. Історія замовчує про значні події в особистому житті П'єтро, на противагу чому біографія становлення юнака, як художника, багата на факти. Так, відомо, що П'єтро Берреттіні здобув першу художню освіту в рідному місті, мав неабиякі здібності до малювання та швидко навчався основним прийомам живопису. Вже у шістнадцятирічному віці юнак залишив свій будинок і перебрався до Риму. З того часу він замість «П'єтро Берреттіні» став називатися «П'єтро да Кортона», що в дослівному перекладі означає «П'єтро з Кортони», (за матеріалами: Рeoples, Вaroquepainting, Аrtchive).
    До моменту переїзду художник уже володів чудовою технікою написання полотен і займався монументальним фресковим живописом. Одним із перших серед творів Кортона були картини на біблійну тематику, зокрема роботи, виконані на замовлення аристократії. Талант молодого П'єтро відзначив Папа Урбан VIII Барберіні, який став його покровителем. 
    Характерними для художника стали прийоми поєднання традиційного живопису болонської школи та власних ідей. Його роботи випромінювали певну життєрадісність і світло, поєднували «затишну» композицію малюнка та соковиті фарби теплої палітри, що можна оцінити в полотнах «Мадонна з Немовлям та зі Святими». (1626-1628 рр.), «Викрадення сабінянок» (1627-1629 рр.) і «Тріумф Божественного провидіння» (1633-1639 рр.). 
    Мистецтвознавці, незважаючи на талант П'єтро, як живописця, приділяють велику увагу до його персони, як архітектора та монументаліста. Архітектурні роботи характеризувались кропіткою роботою над дрібницями та єдністю деталей. Пізніше архітектура Кортона відрізняє спрощеність і масивність, як, наприклад, перебудований за планами художника, фасад церкви Санта–Марія–дела–Паче (1656–1657 рр.). 
    
Звертаючись до церковних фресок, напрошується висновок, що саме живопис по сирій штукатурці став основною та улюбленою роботою художника, в яку було вкладено більше старанності, старання, часу та сил. Так, майже двадцять років Кортон присвятив розпису нефа, апсиди і вітрил у церкві Святої Марії Валлічелла, що в Римі. Композиція зветься «Чудо святого Філіпа Нері та Небесне Воїнство» (1646–1665 рр.). 
    Справжнім одкровенням і матеріалізацією таланту став алегоричний розпис плафона (склепіння) палаццо у палаці Папи Урбана VIII. Композиція прославляла сімейство Барберіні, ставши уособленням величі Папи. Це грандіозна фреска з хмарами і світлом небесного склепіння, з одягом і драпіруванням, що розвиваються на вітрі, з насиченою блакитною фарбою і охристими мазками, великою кількістю напівтонів і яскравого світла. 
    У сорокап'ятирічному віці П'єтро да Кортона був удостоєний честі очолювати школу живопису в Болоньї та передавати свою майстерність підростаючій зміні. У зрілому віці живопис художника став набувати аскетичного характеру і втрачати колишню театральність. Тепер П'єтро – вчитель дозволяв домислювати свої роботи учням та писати разом з ним. 
    Помер П'єтро да Кортона в Римі 16 травня 1669 року.                   
Література: 
Blunt А. F. Pietro Da Cortona and Roman Baroque Architecture / Anthony F. Blunt, Jorg M. Merz. - Yale University, 2008. - 288 р. 
Briganti G. Pietro da Cortona o della pittura barocca / Giuliano Briganti. - Sansoni Ed. Firenze, 1982. - 440 р.  
Гаджега І. П’єтро Берретіні да Кортона - представник «високого бароко» Франції XVII століття / І. Гаджега // Актуальні проблеми культурології: збірник матеріалів студентського круглого столу (м. Полтава, 29 квітня 2020 р.). - Полтава, 2020. - С. 10-12.

Немає коментарів:

Дописати коментар