Стефан Малларме (1842-1898) - французький поет, один із провідних теоретиків символізму

    Стефан Малларме народився у Парижі 18 березня 1842 року у родині дрібного службовця. У п'ятирічному віці втратив матір. Виростав мрійливою дитиною. З 1852 рокунавчався у релігійному пансіоні в Отеї, з 1853 – у ліцеї Санса; перебування там виявилося для нього болісним. Ще більшою мірою став відчувати самотність після смерті своєї тринадцятирічної сестри Марії у 1857 році. У 1860 році отримав диплом бакалавра. Попри бажання батька відмовився від кар'єри чиновника: він уже знав, що йому судилося бути поетом, (за матеріалами: Javalibre, Gorodenok, Ukrlib). 
    У 1862 році поет разом зі своєю нареченою Марі Жерар виїхав до Лондона, де вивчав англійську мову та літературу. У 1863 р. Малларме одружився з Марі Жерар, а потім, повернувшись до Франції, отримав посаду викладача англійської мови у ліцеї містечка Турнон. Наступного року в місцевій газеті були надруковані кілька його віршів у прозі. 

    На середину 60-х років припало зближення Малларме з гуртком «парнасців». У 1866 році в першому випуску альманаху «Сучасний Парнас» було вміщено одинадцять його віршів. Ці твори

викликали різке неприйняття, зокрема й у батьків учнів ліцею, в якому викладав Малларме. Внаслідок їхніх протестів поета перевели спочатку до ліцею містечка Безансон, а наступного року – до Авіньйона. Невдовзі він, за власним зізнанням, пережив масштабну духовну кризу, яка справила значний вплив на його світогляд. 

    У 1871 р. у другому випуску «Сучасного Парнасу» було опубліковано кілька фрагментів поеми «Іродіада», яку Малларме писав від середини 60-х років аж до самої смерті (вона залишилася незавершеною). 

    Упродовж кількох наступних років поет заприятелював із багатьма митцями свого покоління, зокрема з художником Едуардом Мане, одним з представників імпресіонізму. У 1874 р. Малларме видавав газету «Остання мода», для якої під різними псевдонімами писав більшість матеріалів. Наступного року він випустив свій прозовий переклад «Крука» Е. А. По, ілюстрований Е. Мане.     Тоді ж Малларме став оглядачем французької літератури у лондонському часописі «Атенеум». У 1876 р. вийшла друком поема Малларме «Полудень Фавна», після чого поет майже втратив інтерес до оприлюднення власних творів. Однак він невтомно працював, що й засвідчила збірка «Поезії Стефана Малларме» (1887, наклад – 47 примірників), яка була видана друзями поета й містила літографії його рукописів. Лише на початку 90-х років письменник наважився видати кілька збірок власних поезій («Сторінки», 1891; «Вірші та проза», у двох книжках, 1892 та 1893 років). 

    З 1895 року вів рубрику «Варіації на тему» у популярному паризькому виданні «Ревю бланш», де вміщував власні статті на актуальні теми життя й мистецтва. У 1897 році в часописі «Космополіс» було опубліковано його експериментальну поему «Кинутий жереб ніколи не скасує випадку». 

    Стефан Малларме помер у дачному передмісті Парижа 9 вересня 1898 року.

Література: 

* Малларме С. Вірші та проза / Стефан Малларме ; упоряд. та пер. з фр. М. Москаленко. - Київ : Юніверс, 2001. - 237 с. 

* Поезія французького символізму  : [зб.] : пер. з фр. / Шарль Бодлер [та ін.] ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Харків : Фоліо, 2010. - 380 с.  

* Бець Н. О. Відтворення в українському перекладі Михайла Москаленка ритміко-мелодійних та образно-смислових особливостей вірша «Блакить» Стефана Малларме / Н. О. Бець // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - 2010. - Вип. 17. - С. 45-54. 

* Крушинська О. Г.  Українські переклади поезій Стефана Малларме / О. Г. Крушинська // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - 2014. - Вип. 33. - С. 99-107 .

* Мойсюк К. М. Лексико-семантичні особливості речовізму у поезіях у прозі Стефана Малларме / К. М. Мойсюк // Молодий вчений. - 2018. - № 10(2). - С. 539-542. 

* Орлова Р. В. Інтонаційно-синтаксичні особливості поетичних творів Стефана Малларме / Р. В. Орлова // Соціально-гуманітарний вісник. - 2020. - Вип. 34. - С. 121-123.