Хосе Ортега-і-Гассет (1883-1955) – іспанський філософ, публіцист

    Хосе Ортега-і-Гассет народився в Мадриді 9 травня 1883 року в культурній та забезпеченій сім'ї. Значну частину дитинства провів у Малазі, Андалусія. На Коста-дель-Соль він відвідував початкову та середню школу, (за матеріалами: Ukrlib, Duh-i-litera, Actualidadliteratura).  

    Ортега закінчив єзуїтський коледж під Малагою, потім вступив до університету: спочатку - в Більбао, потім - в Мадриді на відділення філософії та літератури. У коло його читання увійшли Гете, Гейне, Шопенгауер, Ніцше, французькі історики Мишле, Тьєррі, Токвіль, Ренан.

    У 1904 р. він захистив докторську дисертацію «Жахи тисячного року. Критика однієї легенди».

    З годом Ортега продовжив навчання в Німеччині, в Марбургськом університеті, де вивчав спадщину Канта, знайомився з працями філософів Дільтея, Бергсона. Великий вплив на його погляди надали неокантіанців Коген і Наторп. Так формується його «раціовіталізм» як основа філософії життя і культури.

    У 1908 р. Ортега викладав філософію, а з 1910 р. став завідувачем кафедрою метафізики в Мадридському університеті. Тут він читав лекції аж до 1936 р. Він зробив надзвичайно багато для розвитку філософії культури в Іспанії: виступав з публічними лекціями та статтями в газетах і журналах, писав передмови до праць Фрейда, Риккерта, Хейзинги, переведеним на іспанську мову.

    Ортега став відомим як яскравий публіцист, виступаючи проти військової диктатури і монархії в Іспанії 1930-х рр. У роки фашизму залишив Іспанію, жив в Голландії,

Франції, Аргентині, Португалії та лише в 1945 р., після закінчення Другої світової війни, повернувся на батьківщину.

У 1948 р. Ортега заснував Інститут гуманітарних наук, де читав цикл лекцій «Людина і люди», залучав до викладання та досліджень своїх учнів.

    У 1953 р. він вийшов у відставку з поста мадридського професора. Помер 18 жовтня 1955 року в Мадриді.

    Про Ортегу написано чимало праць і статей, він завжди був в центрі уваги критики. Це була надзвичайно чуйна людина, його хвилювали найгостріші проблеми філософії життя, філософії культури, естетики. Його вирізняла широка філософська ерудиція, в своїх філософських позиціях він об'єднував неокантіанство і філософію культури. 

    В культурологічної концепції Ортеги основними можна назвати наступні проблеми: масові процеси в суспільстві і культурі; роль світогляду і вірувань у розвитку духовного життя; динаміка зміни поколінь в історії культури; відносини між людиною і технікою.

Література: 

* Ортега-І-Гассет Х. Бунт мас = La rebelion de las masas / Хосе Ортега-І-Гассет ; пер. з ісп. Вольфрама Бурггардта. - Нью Йорк : Видання організації оборони чотирьох свобід України (ООЧСУ), 1965. - 157 с. 

* Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. - Київ : Основи, 1994. - 424 с.   

* Ортега-і-Гассет Х. Роздуми про Дона Кіхота = Meditaciones del Quijote / Хосе Ортега-і-Гассет ; [пер. з ісп. Г. Верба ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр європейських гуманіт. досліджень]. – Київ : Дух і Літера, 2012. – 210 с. 

* Білик Я. Категорія «гра» у філософії Х. Ортега-і-Гассета  / Я. Білик // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер. : Філософія. - 2013. - Вип. 13. - С. 106-108.

* Боборикін В. Ю. Онтологічні підстави «філософії життя» у творчості Ортега–і–Гассет  / В. Ю. Боборикін // Гілея: науковий вісник. - 2013. - № 78. - С. 208-211. 

* Жукова Н. А. Елітарне мистецтво як об’єкт теоретичного аналізу: О. Шпенглер, Х. Ортега-і-Гассет / Н. А. Жукова // Гуманітарний часопис. - 2010. - № 1. - С. 97-104. 

* Карпова С. Г. Проблема «кризи» у філософії Ортега-і-Гассета / С. Г. Карпова // Грані. - 2014. - № 6. - С. 31-35. 

* Мірошниченко Д. Осмислення місії університету в ХХ столітті (критика моделі вищої освіти Х. Ортега–і–Гассета) / Д. Мірошниченко // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 112. - С. 128-131. 

* Радзиняк Т. Хосе Ортега-і-Гасет про роль і місце науки в сучасній цивілізації / Т. Радзиняк // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. - 2014. - Вип. 726-727. - С. 195-199.

* Хосе Ортега-і-Гасет: життя, історичний розум і ліберальна демократія : монографія / Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича ; [Аревало Беніто Ектор та ін. ; за заг. ред. М. Марчук, Х. Боладо]. - Чернівці : Рута, 2017. - 823 с.