Французький письменник, художник і графік Анрі Мішо
народився в бельгійському містечку Намюр 24 травня 1899 року, дитинство провів у Брюсселі. Ріс
самотньою, вкрай хворобливою дитиною, не задоволеною собою і оточуючими,
переповненим духом опору. Після окупації Бельгії німцями намагався вчитися
медицині, кинув курс, у 1920–1921 плавав матросом до Німеччини, Великобританії,
Америки, (за матеріалами: Britannica, Henri-michaux, Nytimes).
З 1924 року жив у Парижі, у 1955 став громадянином Франції. У 1925 році, після побаченої в Парижі виставки сюрреалістів, почав займатися живописом та графікою.
З 1924 року жив у Парижі, у 1955 став громадянином Франції. У 1925 році, після побаченої в Парижі виставки сюрреалістів, почав займатися живописом та графікою.
У 1937 році перша виставка
мальовничих робіт Мішо відбулася в галереї «Бібліотеки Плеяди» в Парижі.
У 1956 році випустив книгу нарисів «Убогі чудеса» із сорока вісьмома власними малюнками.
Мішо - автор книги
записок про Схід «Варвар
в Азії» (1933), збірок
галюцинаторної лірики та гротескно-фантастичних віршів у прозі «Внутрішній простір» (1944), «Життя в щілинах» (1949), «Обличчям до засувів» (195) ), «Великі випробування духу з додатком
незліченних малих»
(1966), есе про живопис і художників «Переходи» (1950), збірок афоризмів «Кутові опори» (1971) та ін, багато з яких він сам
ілюстрував.
Мішо-письменник ніколи не погоджувався вважати себе рівним своєї
«паспортної особистості», в тому числі -
письменницької, і будь-якими словесними, образотворчими, музичними засобами
(він складав ще й музику) боровся за збільшення можливостей бути іншим. Звідси
його постійне вивертання повсякденного розсудливості, яке насправді не відрізнити
від абсурду, звідси стирання кордонів між реальністю і фантастикою в його
літературі, між зображуваним та зображенням у його живописі та графіку.
Його малюнки тушшю
відсилають до біблійних елементів та каліграфічних символів, які є сейсмографічним
відображенням внутрішніх емоцій художника. Дві системи мови слів і мови жестів
пронизують одна одну. Вражаюча творчість Анрі Мішо здобула широке міжнародне
визнання. Він виставляв свої роботи на «Documenta» в Касселі в 1959 і 1964
роках; був нагороджений премією Ейнауді на бієнале у Венеції в 1960 році.
Картини Анрі Мішо
завжди залишалися фігуративними, незважаючи на тяжіння до абстракції. Художник
прагнув не втекти від світу, а розширити його, змінивши свідомість. Реальний
світ мав бути доповнений додатковими рівнями сприйняття.
Анрі Мішо помер у
Парижі в 1984 році у віці 85 років.
Література:
* Анрі Мішо // Нові поезії. - 1959. - Ч.1. - С. 59.
* Мішо А. Внутрішній простір / Анрі Мішо ; пер. з фр. О. Жупанський. - Київ : Юніверс, 2001. - 335 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар