Ісаак Ньютон (1643-1727) – видатний англійський вчений

    Ісаак Ньютон народився 4 січня 1643 року в англійському селі Вулстроп (біля міста Грентема) в родині дрібного фермера. Батько помер ще до народження сина. Ісаак був дуже кволою дитиною і ніхто не вірив у те, що він житиме. Першу науку Ісаак проходив у сільській школі, а у 12 років його віддали до найближчої міської школи у Грентемі, (за матеріалами: Dovidka, Kaf-vm.tntu, Worldbank). 

    Спочатку Ісаак вчився погано і невідомо, як склалася б його доля, якби не випадок, що трапився з ним у школі. Один з однолітків Ісаака побив його під час суперечки. Ісаак дуже переживав, що не може відплатити, бо кривдник був значно сильнішим. Тоді Ньютон вирішив зробити інакше: перевершити суперника у навчанні. Невдовзі наполегливою працею він досяг своєї мети: вчителі та директор школи прилюдно визнали його найкращим учнем.

    Уже в цей час Ньютон почав цікавитися механікою. У квартирі аптекаря Кларка, де він жив,

була невелика майстерня з повним набором інструментів. Тут і виявилися характерні риси майбутнього вченого – кмітливість та винахідливість. Ісаак побудував водяний годинник, самохідну карету і оригінальний вітряк, який рухала миша, спеціально для цього приручена.

    Після закінчення школи Ньютон вступив у 1661 році до Триніті – коледжу Кембриджського університету. Тут він із захопленням вивчає твори видатних математиків, зокрема «Геометрію» Евкліда, та слухає лекції професора математики Ісаака Барроу, який мав винятково благотворний вплив на молодого Ньютона. У зв’язку з епідемією чуми Ньютону довелося майже на 2 роки залишити Кембридж і повернутися в рідне село Вулстроп. У цей період він відкрив закон всесвітнього тяжіння, винайшов дзеркальний телескоп і займався розробкою важливих проблем вищої математики. Повернувшись до Кембриджа, Ньютон продовжує свої наукові дослідження і в 1669 році подає професору Барроу працю про біном, трактат про нескінченні ряди і принципи числення нескінченно малих величин. Барроу був вражений дослідженнями молодого Ньютона. Ньютону було запропоновано зайняти кафедру математики у Кембриджському університеті.

    Коли його праці стали відомими широким науковим колам, до Ньютона прийшла слава видатного математика. У 1672 році його було обрано членом, а в 1703 році – президентом Лондонського Королівського Товариства. В цьому званні він залишався протягом двадцяти чотирьох років, аж до кінця свого життя. Ньютон зробив визначні відкриття в механіці, математиці та астрономії. Свій безсмертний трактат «Математичні початки натуральної філософії» Ньютон подав Лондонському Королівському Товариству у 1686 році. В ньому він заклав основи класичної фізики, підвів підсумки багатьох попередніх робіт з математики, фізики та астрономії.

    Одним із найвидатніших відкриттів Ньютона був метод числення нескінченно малих величин – «метод флюксій», остаточно оформлений і досконало викладений у вступі до трактату «Про квадратуру кривих». Змінні величини Ньютон називав флюентами (загальним аргументом їх є час). Швидкості зміни флюент, як похідні по часу, він назвав флюксіями. Відкриття теорії флюксій означало створення методів аналізу нескінченно малих величин, тобто диференціального та інтегрального числення.

    Одночасно з Ньютоном і незалежно від нього ці проблеми досліджував видатний німецький вчений Готфрід Лейбніц (1646-1716). Сучасна теорія диференціального та інтегрального числення принципово не відрізняється від теорії, сформульованої Ньютоном і Лейбніцом.

    Будучи великим вченим, Ньютон завжди віддавав належну шану своїм попередникам і сучасникам, які своїми працями підготували грунт для його відкриттів.

    Ісаак Ньютон помер 31 березня 1727 року. Геніального вченого поховали у Весмінстерському абатстві. 

Література: 

* Bauer А. Isaac Newton's Freemasonry: The Alchemy of Science and Mysticism / Alain Bauer. – Inner Traditions, 2007. – 160 р.  

* Айлеф Р. Ньютон / Роб Айлеф ; пер. з англ та заг. ред. В. О. Тадеєва. – Тернопіль : Богдан, 2022. – 248 с. 

* Геній світової науки. До 360-річчя від дня народження Ісаака Ньютона // Календар знаменних і пам'ятних дат : рекомендац. бібліограф. довід. / Нац. парлам. б-ка України, Кн. палата України ; авт.-уклад.: О.В. Булгак, Л.А. Кухар, В.М. Лой [та ін.]. – Київ, 2002. – 1 кв. 2003 р. – С. 22-28. 

* Ісаак Ньютон (1643-1727) // З життя творців фізичної науки : навч. посіб. / П. Д. Голуб, О. В. Овчаров, О. Д. Насонов, Т. І. Туркот, О. А. Коновал. – Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2015. – С. 35-40.   

* Кононенко Т.П. Ньютон Ісаак // Історія філософії : cловник / КНУТШ, Філософський фак-т ; [редкол. : В. І. Ярошовець, О. В. Алєксандрова, Г. Є. Аляєв та ін.]. – Київ : Знання України, 2006. – С. 363-364. 

* Кольцов М. О. Вплив І. Ньютона на формування британської моральної філософії в першій половині XVIII століття : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.05 / Кольцов Михайло Олександрович ; Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.». – Київ, 2010. – 198 с.  

* Кольцов М. О. Роль природничих праць Томаса Гоббса, Генрі Мора та Роберта Бойля в становленні філософських поглядів Ісаака Ньютона // Магістеріум. – 2014. – Вип. 55 : Історико-філософські студії. – С. 20-24

* Лис В. Про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте  / В. Лис. – Київ : Грані-Т, 2008. – 134 с.  

* Пальті О. М. Про Ісаака Ньютона і гіпотезу світового ефіру // Країна знань. – 2022. – № 6/7/8 (154). – С. 11-15.