Християн Гюйгенс (1629-1695) – науковець, який створив кишеньковий годинник

    Християн Гюйгенс Народився 14 квітня 1629 року в Гаазі. Предки Християна Гюйгенса займали в історії його країни чільне місце. Його батько Костянтин Гюйгенс (1596-1687), в будинку якого народився майбутній знаменитий учений, був широко освіченою людиною, знав мови, захоплювався музикою; після 1630 роки він став радником Вільгельма II (а згодом і Вільгельма III). Король Яків I звів його в сан лицаря, а Людовик XIII нагородив орденом Святого Михайла. Його діти – 4 сина (другий – Християн) і одна дочка – також залишили добрий слід в історії, (за матеріалами: Astrosvit, Slovoproslovo, Сalendate ).

   Обдарованість Християна проявилася вже в ранньому віці. У вісім років він уже вивчив латинь і арифметику, навчався співу, а у десять років познайомився з географією і астрономією.

   У 16 років вступив до університету Лейдена, через два роки продовжив навчання в університеті міста Бреда. В основному жив в Парижі; був членом Паризької академії наук. Гюйгенс став відомий як блискучий математик. Однак доля розпорядилася так, що він був сучасником І. Ньютона, а значить, завжди знаходився в тіні чужого таланту. 

   Гюйгенс став одним з розробників механіки після Галілея і Декарта. Йому належить

першість у створенні маятникових годинників із спусковим механізмом. Він зумів вирішити

завдання про визначення центру коливання фізичного маятника, встановити закони, що визначають доцентрову силу. Він також досліджував і вивів закономірності зіткнення пружних тіл. 

   Раніше Ньютона Гюйгенс розробив хвильову теорію світла. Принцип Гюйгенса (1678 р.) – відкритий ним механізм поширення світла – може застосовуватись і в наші дні. Спираючись на свою теорію світла, Гюйгенс пояснив ряд оптичних явищ, з великою точністю виміряв геометричні характеристики ісландського шпату і виявив в ньому подвійне променезаломлення, потім це ж явище побачив в кристалах кварцу. Гюйгенс ввів поняття «вісь кристала», виявив поляризацію світла. 

   З великим успіхом працював він в області оптики: значно вдосконалив телескоп, сконструював окуляр, ввів діафрагми. Будучи одним із творців Паризької обсерваторії, вніс значний вклад в астрономію - відкрив 8 кільце Сатурна і Титан, один з найбільших супутників в Сонячній системі, розрізнив полярні шапки на Марсі і смуги на Юпітері. Вчений з великим інтересом конструював так звану планетарну машину (планетарій) і створював теорію фігури Землі. Першим підійшов до висновку, що Земля стиснута біля полюсів, і висловив ідею вимірювати силу тяжіння за допомогою секундного маятника. Гюйгенс впритул підійшов до відкриття закону всесвітнього тяжіння. Його математичними методами в науці користуються і сьогодні. Помер 8 липня 1695 року в Гаазі. 

Література:  

* Andriesse C. D. Huygens: The Man behind the Principle / C. D. Andriesse. – Cambridge University Press, 2005. – 476 р. 

* Гюйгенс Хрістіан // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. – Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. – С. 124. 

* Гюйгенс Християн (1629-1695) // З життя творців фізичної науки : навч. посіб. / П. Д. Голуб, О. В. Овчаров, О. Д. Насонов, Т. І. Туркот, О. А. Коновал. – Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2015. – С. 111-115.  

* Каганов В. І. Необґрунтовані звинувачення. Про голландського вченого Християна Гюйгенса і італійського вченого Галілео Голілея / В. І. Каганов // Країна знань. – 2016. – № 10 (121). – С. 2-3 

* Сіденко О. М. Історія створення механічного годинника / О. М. Сіденко // Фізика в школах України. – 2013. – № 20. – С. 4-7.