Роберт Бойль (1627-1691) – англійський хімік, фізик і філософ

    Роберт Бойль народився 25 січня 1627 року в ірландському замку Лісмор у багатій дворянській родині. Він – сьомий син і чотирнадцята дитина Річарда Бойля, графа Коркського, який володів великими земельними угіддями, і Катерини Фентон, дочки англійського письменника Джеффрі Фентона. Батьки приділяли серйозну увагу освіті дітей, тому вже до восьми років Роберт успішно опановує основи латини, а також грецької, французької та ірландської мов, (за матеріалами: Krainaz, Сreacenter, Khustinfo). 

    Після смерті матері восьмирічного Бойля відправляють навчатися в англійський Ітонський коледж, ректор якого, Генрі Воттон, був близьким другом Річарда Бойля. Через чотири роки батько направляє Роберта продовжувати навчання в Женеву під керівництвом особистого наставника – тьютора. Разом із

ним 1641 р. Бойль-молодший відвідує Флоренцію, де знайомиться з працями вже літнього Галілео Галілея.

    Смерть батька 1643 р. змушує шістнадцятирічного Бойля повернутися на батьківщину. Отримавши у спадок маєток Сталбрідж, він поселяється в ньому, студіюючи філософію та богослов’я. Час від часу в Сталбріджі відбуваються прийоми, на яких виступають відомі на той час письменники, політики та вчені. Спілкування з ними надихає Бойля на дослідження з фізики, хімії та агрохімії.

    Заняття фізикою, хімією, біологією та медициною вчений поєднує із серйозним інтересом до філософії, мовознавства та богослов’я.  

    Наукова діяльність Роберта Бойля була заснована на експериментальному методі і у фізиці, і в хімії, та розвивала атомістичну теорію. У 1660 році він відкрив закон зміни обсягу газів (зокрема повітря) зі зміною тиску. Пізніше він отримав ім'я закону Бойля – Маріотта: незалежно від Бойля цей закон сформулював французький фізик Едм Маріотт.

    Бойль багато займався вивченням хімічних процесів – наприклад, металів, що протікають при випаленні, сухій перегонці деревини, перетвореннях солей, кислот і лугів. У 1654 році він увів у науку поняття аналізу складу тіл. Одна з книг Бойля мала назву «Хімік-скептик». У ній були визначені елементи – як початкові і прості, зовсім не змішані тіла, які не складені один з одного, але являють собою ті складові, з яких складені всі так звані змішані тіла і на які останні можуть бути зрештою розкладені .

    У 1661 році Бойль формулює поняття про «первинні корпускули» як елементи і «вторинні корпускули» як складні тіла. Він також вперше пояснює відмінності в агрегатному стані тіл.  

    В 1660 Бойль отримав ацетон, переганяючи ацетат калію, в 1663 виявив і застосував у дослідженнях кислотно-основний індикатор лакмус в лакмусовому лишайнику, що росте в горах Шотландії.  

    У 1680 році він розробив новий спосіб отримання фосфору з кісток, отримав ортофосфорну кислоту та фосфін.  

    В Оксфорді Бойль взяв діяльну участь у заснуванні наукового товариства, яке у 1662 році було перетворено на Лондонське Королівське товариство (фактично це англійська Академія наук).  

    Роберт Бойль помер 30 грудня 1691 року, залишивши майбутнім поколінням багату наукову спадщину. Бойлем було написано безліч книг, деякі з них побачили світ вже після смерті вченого: частина рукописів була знайдена в архівах Королівського товариства. 

Література:  

* Burling А. Robert Boyle / Alexis Burling. – Rosen Publishing Group, 2017. – 112 р. 

* Boyle R. The Sceptical Chymist / Robert Boyle. – Prabhat Prakashan, 2017. – 116 р.

* Бойль Роберт (1627-1691) // З життя творців фізичної науки : навч. посіб. / П. Д. Голуб, О. В. Овчаров, О. Д. Насонов, Т. І. Туркот, О. А. Коновал. – Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2015. – С. 45-46.

* Ільченко В. І. Фізичні теорії: люди, ідеї, події : [навч. посіб.] / В. І. Ільченко, О. Т. Проказа, М. В. Стріха. – Луганськ : Елтон-2, 2012. – 382 c.