Джон Мільтон (1608 - 1674) - англійський поет, політичний діяч, мислитель

    Джон Мільтон народився 9 грудня 1608 року в сім'ї нотаріуса та композитора Джона Мільтона. Здобув освіту у школі св. Павла. Подальшу освіту продовжив у Кембриджі, здобув у 1626 ступінь бакалавра, а в 1632 - ступінь магістра. Спочатку бачив себе священиком, готувався до прийняття сану, писав вірші, переважно латинською та італійською мовами, на релігійні теми, (за матеріалами: Ukrlib, C-cafe ,Yakaboo). 

   Перша англійська поезія «На смерть чудового дитяти» була написана з нагоди смерті його племінниці Анни Філіпс. Закінчивши Кембридж, Мільтон ще остаточно не вибрав собі фаху, вагаючись поміж саном священика і кар'єрою поета.

   У 1635 р. Мільтон переселився в Бакінгемшир, де продовжив свої студії італійської та класичних мов, приділяючи належну увагу і вивченню праць отців церкви. У 1637 р. він створив елегію «Lycidas». Швидше всього, це пасторальна поема, присвячена пам'яті Едварда Кінґа, з котрим  навчався у Кембриджі, який утопився, вирушивши на кораблі в Дублін. Як і Мільтон, Кінг мав незвичайні поетичні здібності та виявляв зацікавленість до вивчення історії релігії.

   Упродовж наступних тридцяти років він не створив будь-яких значних творів, за винятком кількох віршів, написаних латинською та італійською мовами. Протягом двох років Мільтон жив за кордоном (1637-1639), переважно в Італії, де зустрічався з відомим голландським дипломатом та юристом Г. Гроцієм  і засудженим Г. Ґалілеєм, котрий перебував у вигнанні під Флоренцією.

  Після повернення із закордонної подорожі Мільтон цілковито присвятив себе заняттям зі своїми племінниками - братами Джоном і Едвардом Філіпсами. Мільтон займався також і політичною діяльністю, доволі активно взявся за журналістику, опублікував низку памфлетів на захист єпископату, провадив диспут із єпископами Джозефом Голлом і Джеймсом Ашшером.

  Важким був перебіг особистого життя поета: у 1642 p. Мільтон одружився з дочкою рояліста Мері Поуел, з котрою розлучиться напередодні громадянської війни. У 1645 р. до Мільтона повернулася дружина, якої він не бачив три роки. У нього народилися три доньки та син, котрий помер немовлям. Його перша дружина померла у 1652 році. Через чотири роки Мільтон одружився вдруге, але й друга дружина його теж невдовзі померла. Від напруженої праці Мілтон втрачав зір. Після реставрації монархії Мільтону довелося переховуватись від влади. Він був заарештований, але завдяки втручанню впливових осіб його звільнили.

   Мільтон помер від нападу подагри у 1674 році і похований разом зі своїм батьком в Сент Джайлз Кріпплґейт - соборі, що знаходиться в лондонському Сіті.

Література : 

* Мільтон Д. Ареопагітика / Джон Мільтон // Невичерпність демократії : видатні діячи минулого і сучасності про вільне демократичне суспільство і права людини / упор. О.І. Терех та ін. – Київ : Український письменник, 1994. – С. 22-30. 

* Мильтон Д. Возвращенный рай : поэма / Джон Мильтон ; пер. с англ. С.Александровского. – Москва. : Изд. дом «Время», 2001. – 189 с. 

* Мильтон Д. Речь о свободе печати : (Areopagitica) / Д. Мильтон. – Санкт-Петербург : Типография товарищества «Общественная польза», 1905 (обл. 1906). – 52 с. 

* Мільтон Д. Самсон борець : драма / Д. Мільтон ; пер. і студія І. Франко. – Львів. : Загальна друкарня, 1913. – 114 с.