Неллі Закс (1891-1970) - німецька поетеса, лауреат Нобелівської премії з літератури

   Неллі Закс народилася 10 грудня 1891 року в Берліні, була єдиною дитиною в заможній єврейській родині. З дитинства захоплювалася музикою, літературою, танцями і один час мріяла стати професійною балериною, ( за матеріалами: Calendate, Nobeliat, Piplz). 

   Ще в юному віці Неллі прочитала роман Сельми Лагерлеф «Сага про Єсту Берлінга», який справив на неї таке сильне враження, що вона написала листа до Швеції. Листування,  яке зав'язалось між Закс і Лагерлеф, тривала близько 35 років, аж до смерті шведської письменниці. У 18 років Неллі почала писати вірші, в основному про природу і на міфологічні сюжети, які іноді друкувалися в літературних журналах. Хоча перші вірші Закс і привернули увагу Стефана Цвейга, сама вона згодом не надавала їм значення і не включила до зібрання творів. Після смерті батька в 1930 році вона разом з матір'ю живе замкнутим життям.

    Переломним в свідомості поетеси став 1933 рік. Коли нацисти прийшли до влади, зросли антисемітські настрої і почалися арешти, Закс цілком поринула у вивчення іудейської літератури, Тори та Кабали, хасидизму. Лише одна тільки національність Неллі Закс гарантувала їй концтабір, а студіювання іудаїстики в країні було страшним злочином, до того ж вона іноді друкувала вірші в єврейських виданнях, поки їх не було закрито.

   У 1940 напередодні своєї смерті, С. Лагерлеф через короля Швеції добилася візи для Закс з матір'ю на в'їзд в скандинавську країну. Там, вже без допомоги Лагерлеф, Неллі вивчає шведський мову і заробляє на життя перекладами на німецьку мову творів шведських поетів. Ставши шведською підданою, вона відгукнулася своєю поезією на знищення євреїв в концтаборах. Її нові вірші докорінно відрізняються від колишніх, романтичних. Перший післявоєнний збірник віршів «У житлі смерті» був опублікований в 1946 році в Східній Німеччині, за ним пішли інші: «Затемнення зірок», «І ніхто не знає, як бути далі». У 1959 виходить «Втеча і перетворення», яке приносить їй широку популярність. 

    Через 20 років після втечі з Німеччини, у 1960 році, влада Дортмунда встановлює щорічну літературну премію її імені і призначають поетесі довічну пенсію.

    У 1964 році Неллі Закс удостоєна Нобелівської премії з літератури за «видатні ліричні й драматичні твори, що досліджують долю єврейського народу». 

   Вона померла після тривалої хвороби у віці 78 років 12 травня 1970 року.

Література: 

* Закс Н. Звездное затмение: сб. стихов / Нелли Закс ; пер. Владимира Микушевича. – Ереван: Ной; Москва: Физкультура и спорт, 1993.  

* Ионкис Г. Одинокая птица над разоренным гнездом: Нелли Закс / Г. Ионкис // Вопросы литературы. – 2012. – № 3. – С.287-299.

* Хруняк О. Неллі Закс / О. Хруняк // Дніпро. – 2013. – №7-9. – С. 140-143.