До 171-річчя з дня народження Карла Фердинанда Брауна (1850-1918), німецького фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1909)

  Карл Фердинанд Браун народився 6 червня 1850 року в місті Фульда, в родині Конрада і Франциски Браун. Закінчивши місцеву гімназію, він навчався в Марбурзькому університеті, а потім виконував докторську роботу з фізики в Берлінському університеті. Саме там під керівництвом німецького фізика Георга Квінке він написав дисертацію про коливання пружних стрижнів і струн за що отримав докторський ступінь в 1872 році, (за матеріалами:Lighbooksmogel, Narod, Prabook).

   У 1874 році Браун став директором гімназії в Лейпцигу. У 1876 році вчений повернувся в Марбург в якості професора теоретичної фізики і пропрацював там чотири роки. З 1880 по 1883 роки він був професором в Страсбурзькому університеті, потім до 1885 року  професором фізики в університеті в Карлсруе. Протягом наступних десяти років вчений працював професором експериментальної фізики в Тюбінгенскому університеті і організував при ньому Фізичний інститут. У 1895 році Карл повернувся до Страсбурзького університету професором фізики і директором Страсбурзького фізичного інституту, де і були виконані його найбільш відомі дослідження. 

   У 1897 році Браун винайшов осцилоскоп. Приблизно в цей час він почав дослідження по бездротовій телеграфії. Карл взяв патент на свій винахід в 1899 році і заснував «телеграфічну компанію професора Брауна», через яку і впроваджував свої подальші винаходи. У 1901 році він опублікував свої статті по бездротовій телеграфії у вигляді буклету, названого «Бездротова телеграфія по воді і по повітрю».

   Свій останній важливий внесок в науку вчений зробив в 1904 році, Карлу вдалося продемонструвати за допомогою вузькосмугового приймача, що як світло, так і електромагнітні хвилі однаково відображаються і поглинаються невеликими ґратами, встановленими під різними кутами до падаючого випромінювання. Це свідчило про те, що світло являє собою електричні коливання, і слугувало додатковим підтвердженням теоретичних висновків, зроблених в 1860-х роках шотландським фізиком Джеймсом Клерком Максвеллом. В 1909 році Браун і Марконі отримали Нобелівську премію з фізики «на знак визнання їхнього внеску у створення бездротової телеграфії».

    У 1886 році Браун одружився на Амелії Бюхлер, у них було два сини і дві дочки. Він любив займатися живописом, робити ескізи, подорожувати і писати оповідання для дітей. У 1914 році Браун відправився в Нью-Йорк, щоб дати свідчення по одній патентній суперечці. Численні відстрочки справи, а також власні нездужання затримали його в Нью-Йорку до 1917 року, а оскільки в цьому році Сполучені Штати вступили в Першу світову війну, Брауну не було дозволено повернутися в Німеччину. Захворівши в будинку свого сина, він помер 20 квітня 1918 року в госпіталі Брукліна.

Література:

*  Храмов, Ю. Браун Карл Фердинанд / Ю. Храмов // Физики. - Москва : Наука, 1983. - С. 45