До 220-річчя з дня народження Карла Христофоровича Кнорре (1801-1883), німецького астронома, першого директора Миколаївської астрономічної лабораторії

  Карл Христофорович Кнорре народився 28 березня 1801 року в місті Дерпт (сучасна територія Естонії).  Батьком Карла був Ернст Христоф Фрідріх Кнорре-перший астроном-спостерігач Дерптської обсерваторії. У 1817 році, при вступі до теологічного факультету Дерптського університету, крім офіційної програми почав самостійно вивчати математику та астрономію. Саме астрономія стала головною справою його життя, (за матеріалами: Archives, Docplayer, Litmir, Nao.nikolaev).

   У перші роки свого перебування у Миколаєві Карл до будівництва обсерваторії не залучався. Він викладав у штурманському училищі, проводив спостереження у астрономічній обсерваторії адмірала О.Грейга. У 1825 році Кнорре отримав дозвіл на поїздку до Європи для ознайомлення з досвідом роботи найкращих астрономічних обсерваторій. Закордонна подорож тривала два роки. У серпні 1827 року Карл повернувся до Миколаєва. Враховуючи, що роботи з будівництва обсерваторії ще тривали, комітет для вирішення справ по Чорноморському департаменту  доручив астроному наймати майстрових та купувати необхідні матеріали. 

   Вчений виконував значну роботу для метеорологічної служби. З 1824 року регулярно представляв до Академії наук щомісячні метеорологічні дані спочатку по Миколаєву, а потім по всьому південному краю. Поряд з важливою практичною роботою, що проводилась Миколаївською обсерваторією, головний астроном багато займався й науковою. Вчений  визначив положення багатьох комет, у тому числі комети Галлея при її появі у 1835 році. Завдяки його розрахункам були відкриті дві малі планети - Астрея і Флора. Обсерваторія проводила регулярні роботи зі спостереження за зірками з метою вивчення їх координат та отримання точного часу. Слід зазначити, що штатних працівників у Кнорре в обсерваторії не було, на той час так було прийнято і у більшості європейських обсерваторій. Всі роботи  вчений виконував сам та за допомогою помічників – солдатів, яких направляли гарнізонні командири за вимогою вищого керівництва.

   У 1828 році Карл був обраний членом-кореспондентом Імператорської (Петербурзької) Академії наук, в 1848 році став іноземним членом Англійського королівського астрономічного товариства, а у 1863 році - дійсним членом Німецького астрономічного товариства. У своєї науковій спадщині Карл Христофорович Кнорре залишив більше 70 повідомлень про спостереження затемнень Сонця, покриття Юпітера та зірок місяцем, спостереження комет, статей щодо виправлення зіркових мап. У 1855 році видав «Лекції практичної астрономії».

   Карл Кнорре мав велику родину - шістнадцятеро дітей (був одружений тричі), один з синів, Віктор, продовжив сімейну династію астрономів. У 1871 році за своїм проханням Карл Кнорре пішов у відставку.

   Після виходу на пенсію в 1871 році виїхав до Берліна, де і помер 10 вересня 1883 року.

 Література:

* Петров Г. М. Карл Кнорре - первый астроном Черноморского флота / Г.М. Петров, Г.И. Пинигин. - Николаев : Атолл, 2004. - 84 с.
* Пинигин Г. И. Династия астрономов Кнорре / Г. И. Пинигин, С. Ф. Эраль. - Николаев : Издательство Ирины Гудым, 2009. - 148 с.