Рене Декарт народився у Франції 31 березня 1596 року. Він отримав від батька невеликий спадок, який дозволив йому присвятити своє життя науці та подорожам. З 1604 по 1612 роки навчався в коледжі, де отримав хорошу гуманітарну та математичну освіту. Через слабке здоров’я директор коледжу звільнив Декарта від відвідування ранкових богослужінь і дозволив йому залишатися у ліжку до полудня - звичка, яка збереглася у Рене на все життя, (за матеріалами: Arhe, Yakaboo, Visionary).
Після закінчення освіти Декарт проводив у Парижі безтурботне життя, повне насолоди. Але врешті-решт такий спосіб життя став тягарем для нього і він усамітнився для того, щоб присвятити себе математичним дослідженням. Коли Рене виповнився 21 рік, він кілька років служив добровольцем в арміях Баварії та Угорщини. За цей час він набув непоганих військових навичок. У 1629 році переїхав до Нідерландів. Його кохана, відносини з якою були лише три роки, в 1635 році народила дівчинку. Декарт обожнював дитину і був сильно вражений раптовою смертю дочки у п’ятирічному віці. Він завжди казав про цю втрату, як про найбільше нещастя в його житті. Для продовження занять математикою Декарт повернувся до Парижа, але столичне життя знову швидко набридло йому. Він продав маєток, який отримав від батька і переїхав до сільського будинку у Нідерландах. Його любов до самотності була настільки великою, що потягом двадцяти років він змінив 24 будинки в 13 різних містах і при цьому тримав свою адресу в таємниці навіть від найближчих друзів, з якими підтримував постійне листування.
На Рене звернула свою увагу шведська королева Христина. Вона запросила Декарта давати їй уроки філософії. І хоч як він любив волю і самотній спосіб життя, він не міг не проявити поваги до королівського прохання. Королева прислала за ним військового корабля, і наприкінці 1649 року Декарт ступив на землю Швеції.
Після закінчення освіти Декарт проводив у Парижі безтурботне життя, повне насолоди. Але врешті-решт такий спосіб життя став тягарем для нього і він усамітнився для того, щоб присвятити себе математичним дослідженням. Коли Рене виповнився 21 рік, він кілька років служив добровольцем в арміях Баварії та Угорщини. За цей час він набув непоганих військових навичок. У 1629 році переїхав до Нідерландів. Його кохана, відносини з якою були лише три роки, в 1635 році народила дівчинку. Декарт обожнював дитину і був сильно вражений раптовою смертю дочки у п’ятирічному віці. Він завжди казав про цю втрату, як про найбільше нещастя в його житті. Для продовження занять математикою Декарт повернувся до Парижа, але столичне життя знову швидко набридло йому. Він продав маєток, який отримав від батька і переїхав до сільського будинку у Нідерландах. Його любов до самотності була настільки великою, що потягом двадцяти років він змінив 24 будинки в 13 різних містах і при цьому тримав свою адресу в таємниці навіть від найближчих друзів, з якими підтримував постійне листування.
На Рене звернула свою увагу шведська королева Христина. Вона запросила Декарта давати їй уроки філософії. І хоч як він любив волю і самотній спосіб життя, він не міг не проявити поваги до королівського прохання. Королева прислала за ним військового корабля, і наприкінці 1649 року Декарт ступив на землю Швеції.
Королева виявилась не надто зразковою ученицею. Вона могла викраяти для зустрічей з філософом лише ранні ранкові години - близько п’ятої години ранку. До того ж заняття проходили в погано прогрітій бібліотеці, а зима видалася дуже холодною. Кволий і хворобливий Рене стійко переносив ранні підйоми та жорстокі ранкові холоди протягом майже чотирьох місяців. Проте в кінці кінців він захворів на запалення легень що і призвело до смерті.
Рене Декарт помер 11 лютого 1650 року.
Література:
* Декарт Р. Метафізичні розмисли / Рене Декарт ; пер. з франц.: З. Борисюк, О.Жупанський. – Київ : Юніверс, 2000. – 304 с.
* Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшкодувати істину в науках / Рене Декарт ; пер. з франц.: В. Андрушко, С. Гатальська. – Київ : Тандем, 2001. – 104с.
* Декарт Рене (1596-1650) // З життя творців фізичної науки : навч. посіб. / П. Д. Голуб, О. В. Овчаров, О. Д. Насонов, Т. І. Туркот, О. А. Коновал. – Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2015. – С. 26-28.
* Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії: від Декарта до Вітгенштайна / Р. Скратон, пер. з англ. О. Коваленко. – Київ : Основи, 1998. – 331 с.
* Сорелл Т. Декарт. Дуже коротке введення / Том Сорелл ; пер. з англ. та заг. ред. В. О. Тадеєва. – Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2024. – 191 с.
* Петрушенко В. Л. Гносеологічна концепція Р. Декарта / В. Л. Петрушенко // Філософська думка. – 2007. – № 6. – С. 34-48.
* Хома О. Декарт і Паскаль: шлях до філософії на тлі «Grand Siecle» (частина 1) / Олег Хома // Філософська думка. – 2012. – № 6. – С. 19-38.
Немає коментарів:
Дописати коментар