Едуард Булвер-Літтон (1803-1873) - англійський письменник-романіст та політичний діяч

    Едвард Булвер Літтон народився 25 травня 1803 року у Лондоні в дворянській сім’ї з давніми родовими традиціями. У 1867 р. отримав титул лорда. Першу свою книгу, поему «Ізмаїл» («Ismasl», 1820), створив у байронічному дусі «світової скорботи». Навчаючись у Кембриджі, студіював античну літературу, філософію - від Платона до Д. Юма та І. Канта, захоплювався творчістю Й.В. Гете і Й.Ф. К. Шиллера, в 1852 р. опублікував власні переклади творів останнього, (за матеріалами: Zarlit, Knigogid, Facecollection).  

    З юнацьких літ, наполегливо долаючи свої фізичні вади та внутрішні комплекси, намагався стати «досконалим джентльменом». Булвер-Літтон був надзвичайно честолюбним, завжди прагнув до успіху, що відчутно і в його творчості.
    У книзі нарисів «Студент» («The Student», 1835) письменник підкреслював: «Поміж
письменником і його творами так багато схожості, що майже будь-який твір автора перетворюється в його автобіографію». Романи Булвер-Літтона, починаючи з «Фолкленда» («Falkland», 1827) і закінчуючи останньою його книгою «Кенелм Чіллінґлі» (1873), як правило, були надзвичайно популярними, лише трохи поступаючись у цьому плані книгам Ч. Діккенса і переважаючи славою твори В. Теккерея. Починаючи з 30-х років, письменник став одночасно активним журналістом, редактором «Нью Манслі Меґезін» («The New Monthly Magazine») і членом парламенту, відомим оратором, борцем за ліберальні реформи. 

    Але успіхи чергувалися з невдачами: Булвер-Літтон розлучився з дружиною, в 1841 р. його не переобрали в парламент. Письменник прислухався до критики і намагався внести корективи у свою творчість, урізноманітнивши її діапазон. 

    Разом із режисером та актором Макріді йому пощастило завоювати театральну аудиторію своїми мелодрамами «Леді з Ліона» («The Lady of Lyons», 1838), «Морський капітан»(«Тhe Sea Captain», 1839) та ін. У 40-50-х pp. продовжують регулярно виходити його романи, написані в найрізноманітніших жанрах: містичному («Заноні» - «Zanoni», 1842), історичному («Останній барон - «The Last of the Barons», 1843), сімейної хроніки («Кекстони» - «The Caxtons», 1850) та ін. 

    У 50-х pp. Булвер-Літтон повернувся в політику і вже як консерватор став на деякий час (1858- 1859) міністром у справах колоній, прихильником зміцнення Британської імперії. За організацію допомоги переселенцям в Австралію два австралійські міста були названі Літтон на честь міністра-письменника. 

    Незадовго до смерті він освоїв новий для себе жанр роману-утопії у книзі «Прийдешня раса» («The Coming Race», 1871), яка частково випереджувала «Погляд назад» Е. Белламі. Роман «Парижани» («The Parisians», 1873) відобразив давню зацікавленість письменника французьким революційним рухом і цілковите неприйняття ним ідей соціалізму. 

    Помер Едвард Булвер Літтон 18 січня 1873 року в англійському містечку Торкі. 

Література: 

* Булвер-Літтон. Е. Несамовитий дім / Е. Бульвер-Літтон ; пер. Б. Полянич. - 2. вид. - [б. м.] : [б.в.], Б. р... - 64 с. 

* Булвер-Літтон Едуард Джордж // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. Т. 1 : А - К / за ред.: Н. Михальської та Б. Щавурського. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2005. - С. 201.