четвер, 26 травня 2022 р.

Макс Брод (1884-1968) - німецькомовний чеський письменник єврейського походження, композитор та журналіст

    Макс Брод народився
у Празі 27 травня 1884 р. Батько, Адольф Брод, був директором банку, мати, Фанні Брод, уроджена Розенфельд, походила з північної Богемії. У Брода були брат і сестра: Отто (1988-1944) був службовцем банку, водночас видатний піаніст, Софі (1892-1963). Макс Брод вивчав право у німецькому університеті Праги та захистився у 1907 році, (за матеріалами: Рeoples, M.readly, Kafka). 
    У 1902 році познайомився і подружився з Францом Кафкою, пізніше став його душоприказником і публікатором його творів, написав біографію Кафки та кілька книг про нього, монографію про німецькомовну літературу Праги. Виключно завдяки Максу Броду було вперше опубліковано твори Франца Кафки, на знищенні яких той наполягав у своєму заповіті. Був знайомий з Альбертом Ейнштейном. 
    До 1924 року він був чиновником дирекції пошти Праги, після чого літературним та мистецтвознавчим критиком.      
    У 1939 році разом із дружиною переїхав до Палестини. Писав для театру Габіма. Автор кількох романів та збірок новел, драматург. Пропагандист творчості Верфеля, швейцарського письменника Роберта Вальзера, Гашека, Яначека (про якого написав книгу). Полемізував із Карлом Краусом, його власне трактування творчості Кафки заперечував Вальтер Беньямін. Автор біографії Гейне. 
    Як музикознавець та музичний критик багато займався Малером, у тому числі автор статті «Єврейські мелодії Густава Малера» та брошури «Густав Малер. Приклад німецько-єврейського симбіозу». Брід був також великим шанувальником Л. Яначека. На прохання композитора переклав лібрето чотирьох його останніх опер німецькою мовою, ще за життя Яначека
написав його невелику біографію. У Палестині видав книгу «Музика Ізраїлю
» (1951), яка описує початковий етап становлення ізраїльської музики, а також «демонструє єврейські елементи в музиці Мендельсона та Малера»
    Макс Брод помер 20 грудня 1968 року у Тель Авіві
    Брод був автором експресіоністських романів «Шлях Тихо Браге до Бога» (1916) та «Великий ризик» (1919), драм «Королева Естер» (1917), «Лорд Байрон виходить із моди» (1929). Ідеєю релігійного місіонерства пройняті романи «Єврейки» (1911), «Реубені, князь юдейський» (1925) та ін. В автобіографічному романі «Заколотні серця» (1957), автобіографії «Бойове життя» (1960), а також у збірниках «Зоряне небо Праги. Музика та театр. Спогади про театр 20-х рр.» (1966), «Про красу потворних картин. Путівник для романтиків нашого часу» (1913, 1967) зображено літературне, театральне та музичне життя Австрії, Німеччини та Чехословаччини 1-ї третини 20 ст. Брід був другом Ф. Кафки, хранителем його рукописів, видав його твори (1935), листи (1958), написав монографію про нього (1966). 
Література: 
* Kayser W. Max Brod. Hamburg : Hans Christians, 1972.
* Dorn A.M. Leiden als Gottesproblem: eine Untersuchung zum Werk von Max Brod. Freiburg im Breisgau : Herder, 1981.
* Wessling B.W. Max Brod: Ein Portrait zum 100. Geburtstag. Gerlingen : Bleicher, 1984.
* Max Brod 1884-1984. Untersuchungen zu Max Brods literarischen und philosophischen Schriften/ Margarita Pazi (Hrsg.). Frankfurt/Main : Peter Lang, 1987.
* Bärsch C.-E. Max Brod im Kampf um das Judentum: zum Leben und Werk eines deutsch-jüdischen Dichters aus Prag. Wien : Passagen Verlag, 1992.
* Doležal P. Tomáš G. Masaryk, Max Brod und das Prager Tageblatt (1918-1938): deutsch-tschechische Annäherung als publizistische Aufgabe.Frankfurt/Main : P. Lang, 2004.

Немає коментарів:

Дописати коментар