Генрік Верґеланн (1808-1845) - норвезький письменник, журналіст та громадський діяч

    Генрік Верґеланн народився 17 червня 1808 року в місті Крістіансанн. Він був найстаршою дитиною в родині. Його молодша сестра Камілла Коллет - одна з перших жінок-письменниць у Норвегії та борець за права жінок. Молодший брат Джозеф Франтц Оскар Верґеланн був військовим, генерал-майором. У Верґеланна була ще молодші сестра Авґуста та брат Гаральд, (за матеріалами: Javalibre, People, Norge). 

    Його батько Ніколас був пастором та членом установчих зборів у Ейдсволлі в 1814 році, та відіграв важливу роль в незалежності країни. Мати Верґелана - Алетта Доротея, мала шотландсько-данське коріння. Коли Генріку виповнилось 9 років його сім'я переїхала у містечко Ейдсволл, де була прийнята норвезька конституція. У віці 11 років батьки відправили Генріка в Осло для навчання. Перший його твір був опублікований в газеті «Морґенбладет», коли йому було 13 років. 

    Генрік Верґеланн навчався у Королівському університеті Фредеріка з 1825 до 1829 року, де вивчав теологію, історію, ботаніку і медицину, також він вів дуже активне соціальне життя. Цікавився культурою та історією Норвегії. 

    Вергелан багато зробив для освіти широких мас: організовував народні бібліотеки, випускав популярні брошури та листівки, видавав газети - Statsborgeren 1835-1837 і For Arbeidsklassen 1840-1845. Все це не завадило, однак Вергеланну прийняти від шведського короля пенсію і зайняти місце державного архіваріуса. Залишений внаслідок цього політичними однодумцями, Верґеланн віддався повністю літературної діяльності. 

    Найкращі твори Верґеланна написані ним уже під час тяжкої хвороби - туберкульозу, яка прикувала його на кілька років до ліжка. Вергеланн став відомий після появи його фарсів на теми дня: «Ah» 1827, «Irreparabile Tempus» 1828 та інших, випущених під псевдонімом Siful Sifadda. У 1830 з'явилася його «Біблія республіканця» (за словами сучасників) - лірична драма «Skabelsen, Mennesket og Messias» (Світобудова, людство та Месія). Твір цей викликав жорстоку критику з боку Вельхавна. Боротьба між ним та Вергеланном визначала певною мірою подальший розвиток норвезької літератури. Вергеланн вплинув на творчість Бйорнсона та Ібсена. 

    Генрік Верґеланн помер 12 липня 1845 року. Поховали його 17 липня в Християнії на Спаському цвинтарі. На честь Вергеланна названо кратер на Меркурії. 

Література: 

* Верґеланн, Генрік Арнольд // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. Т. 1 : А - К / за ред.: Н. Михальської та Б. Щавурського. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2005. -  С. 260. 

* Roger Trondstad. Henrik Wergelands barndom i Kristiansand, 2003.

* John Herstad. «Archivaren, - Gud bevar’en!» : Henrik Wergeland som riksarkivar, 2008. 

* Else Færden. Henrik Wergeland - dikter og villstyring. Cappelen Damm Oslo, 2008.