Марія Гепперт-Маєр (1906-1972) – видатна німецька фізикиня, лауреатка Нобелевскої премії з фізики

    28 червня 1906 року в Катовиці, Німецька імперія (нині – Польща) народилася німецький і американський фізик, одна з чотирьох (друга після Марії Кюрі) жінок-нобелівських лауреатів з фізики (1963 року) Марія Гепперт-Маєр. Вона народилася у звичайній сім'ї: батько – педіатр, мати – вчитель мов та літератури, і була єдиною дитиною. З ранніх років дівчинка цікавилася фізикою. У 1924 році, успішно закінчивши приватну школу і склавши всі іспити, Марія Гепперт поступила до університету, (за матеріалами: Nobeliat, Uk.celeb, Scientific).

    1930 року Марія вийшла заміж за американського фізика-теоретика Джозефа Едварда Майєра, після чого молода родина переїхала до США, на батьківщину чоловіка. У Колумбійському університеті офіційної посади та платні лекції Марії не давали, натомість у неї були друзі-вчені: Енріко Фермі та Гарольд Юрі. Разом вони почали займатися вивченням будови атомного ядра. Потім до Марії Гепперт-Майєр приєднався і Едвард Теллер, батько водневої бомби. 

    Після роботи в Колумбійському університеті Марія стала викладати в університеті Чикаго.  І 1940 року вже випустила спільну із чоловіком книгу «Статистична механіка». У 1946 році жінка йде працювати на півставки в Аргоннську національну лабораторію (старший національний дослідницький центр Міністерства енергетики США) як старший науковий співробітник у відділі теоретичної фізики. Вже тоді Марії Гепперт-Майєр вдалося створити оболонкову модель ядра, за яку вона згодом і отримала Нобелівську премію з фізики. 

    Наприкінці 1940-х і на початку 1950-х років вона провела розрахунки з поглинання

випромінювання для Едварда Теллера, які потім могли використовуватися при конструюванні водневої бомби. У 1955 року Марія разом із німецьким фізиком Хансом Йенсеном написала книгу «Елементарна теорія оболонкової моделі ядра». 

    Марія Гепперт-Майєр і Єнсен були удостоєні Нобелівської премії з фізики 1963 р. «за відкриття оболонкової структури ядра». Друга половина цьогорічної премії була присуджена Еугену П. Вігнеру. 

    У 1960 р. університет у Сан-Дієго запросив подружжя Майєр. Марії пропонувався пост повного професора фізики, Джозефу – професора хімії. Незабаром після переїзду до Каліфорнії у Марії трапився удар, спричинений вірусною інфекцією. Вона була частково паралізована, порушилася мова. Після удару здоров'я Гепперт-Майєр почало швидко погіршуватися, але вона продовжувала займатися викладацькою діяльністю та працювати над подальшим розвитком ядерної фізики. Марія, як і раніше, співпрацювала з Єнсеном. Їхня остання спільна робота була опублікована в 1966 р., за 6 років до того, як вона померла в Сан-Дієго від серцевого нападу – 20 лютого 1972 року. 

 Після смерті Марії Американське фізичне товариство заснувало на її честь нагороду для молодих жінок-фізиків. А Каліфорнійський університет організував симпозіум імені Гепперт-Майєр, який щорічно збирає жінок-дослідниць з усього світу. 

Література:  

* Марія Гепперт-Маєр: біографія // Фізика. - 2012. - N 4. - С. 4-5. 

* Ferry, Joseph. Maria Goeppert Mayer. Philadelphia: Chelsea House Publishers, 2003. 

* Sachs, Robert . Maria Goeppert Mayer 1906–1972: A Biographical Memoir. Biographical Memoirs. National Academy of Sciences, 1979.