Луїджі Піранделло (1867-1936) - італійський письменник і драматург

    Луїджі Піранделло народився 28 червня 1867 році на острові Сицилії, в багатій родині. Батько хлопчика був власником копальні з видобутку сірки. Луїджі був дуже здібною дитиною. Юнак спочатку розпочав навчання у Римському університеті. Через рік він перевівся до університету Бонна. У 1891 році він отримав диплом з романської філології, (за матеріалами: Javalibre, Peoples, Hist). 

    Перша книга Піранделло вийшла 1889 році Це була поетична збірка «Радісний біль». Оскільки Піранделло не відчував потреби самостійно заробляти собі життя, він міг цілком і повністю присвятити себе творчості. Батько матеріально підтримував сина. 

    У 1901 році вийшов його роман «Відкинута», в 1894 році побачила світ збірка новел «Кохання без кохання». У 1894 році у житті Піранделло відбулася знаменна подія – весілля на Антуаньєтті Портулато. У подружжя згодом народилися два сини та дочка. 

    У 1898 році Піранделло став професором у педагогічному коледжі у Римі. Проте наукова робота не заступила для нього творчу роботу. Він продовжує творити. У 1898 р. було написано п'єсу «Епілог». 

    У 1903 році матеріальне становище Піранделло погіршилося. Повінь зруйнувала батьківську копальню. Тепер письменник уже не міг розраховувати на фінансову підтримку батька та змушений був сам заробляти собі на життя. Джерелом для існування стала літературна робота та викладацька діяльність. 

    Однак удари долі не закінчились лише на фінансових проблемах. У 1904 році дружина письменника перенесла серйозний нервовий зрив і протягом наступних 15 років страждала на манію переслідування, влаштовувала чоловікові з ревнощів істерики, і в 1919 році Піранделло змушений був помістити її в психіатричну клініку. 

    Незважаючи на сімейні та фінансові негаразди, Піранделло продовжує писати і друкуватися. Великий успіх припадає на долю його третього роману «Небіжчик Маттіа Паскаль» («Il fu Mattia Pascal», 1904), де чітко звучить тема «обличчя і маски». 

    Теоретичні та естетичні погляди на мистецтво письменник виклав у двох книгах 1908: статті «Гумор» («L'umorismo»), де розкривається його складне трагікомічне бачення світу, і збірнику есе «Наука і мистецтво» («Arte e scienza»). До 1915 року, коли була поставлена ​​перша триактна п'єса Піранделло «Якщо це не так...» («Se non cosi...»), письменник працював в основному в жанрі роману та новели: проте після 1915 року цілком присвячує себе драматургії, що дала можливість жити безбідно і згодом залишити викладацьку діяльність. 

    З 1915 по 1921 рік Піранделло пише 16 п'єс, причому всі вони йшли на сцені. Особливий успіх у критики та глядачів мала п'єса «Це так (якщо вам так здається)» («Cosi e (se vi pare)»), поставлена ​​в 1917 році. Міжнародне визнання приносить Піранделло п'єса «Шість персонажів у пошуках автора» («Se personaggi in cerca d'autore», 1921), яка з величезним успіхом з 1922 році йде на сценах Лондона та Нью-Йорка. Прем'єра п'єси «Генріх IV» («Enrico IV»), на думку багатьох критиків – вершини творчості Піранделло, також відбулася 1922 р. 

    У 1934 роц він був удостоєний Нобелівської премії з літератури «за творчу сміливість та винахідливість у відродженні драматургічного та сценічного мистецтва». 

    Луїджі Піранделло помер 10 грудня 1936 року у Римі. 

Література: 

* Піранделло Л. Блаженної пам`яті Маттіа Паскаль  : роман, п`єси: пер. з італ. / Луїджі Піранделло ; передм. Оксани Пахльовської ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Харків : Фоліо, 2008. - 572 с.  

* Піранделло Л. П'єси. Оповідання / Луїджі Пірандело ; пер. з італ. Мар'яни Прокопович. - [Львів] : ВНТЛ-Класика : Італ. ін-т культури в Україні, 2006. - 335 с.  

* Вишенська О. В. Функціонування концептуальних метафор у новелістиці Л. Піранделло (на матеріалі циклу новел «Novelle per un anno») / О. В. Вишенська // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - 2019. - № 35. - С. 127-142.

* Зуккер І. Д. Драматургічна концепція Луїджі Піранделло : дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Зуккер Ірина Дмитрівна ; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 1997. - 190 с.  

* Лазер Т. В. Іронічні структури в романі «Іl fu Mattia Pascal» Луїджі Піранделло  / Т. В. Лазер // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - 2014. - Вип. 33. - С. 108-118 . 

* Лазер Т. В. Лексико-семантичні засоби вербалізації комічного у великій прозі Луїджі Піранделло / Т. В. Лазер // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - 2016. - Вип. 36. - С. 50-64. 

* Лазер Т. В. Особливості інтерпретації комічного у праці Луїджі Піранделло «L`Umorismo» / Т. В. Лазер // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - 2016. - № 29. - С. 137-147.  

* Лазер Т. Символи природи як основа образної складової концепту смерть малої прози Луїджі Піранделло / Т. Лазер // Studia linguistica. - 2012. - Вип. 6(2). - С. 107-111.