Артюр Рембо (1854-1891) - французький поет-символіст

    Артюр Рембо народився 20 жовтня 1854 року у Шарлевілі на північному сході Франції. Його батько, Фредерік Рембо, за професією військовий, служив в Алжирі, мати його, Марі-Катрін-Віталі Кюїф — із заможної селянської родини. Коли хлопчику виповнилося чотири роки, батько залишив сім'ю, з того часу хлопчика виховувала матір. Рембо навчався у ліцеї у Шарлевілі, (за матеріалами: Dovidka, 24smi, To-name).

    З шести-семи років він почав писати прозу, а після вірші. У 15 років написав вірш «Сенсація», його опублікували без відома автора в одному з паризьких журналів в початку 1869 року.
    У цьому ж році надрукував кілька віршів на латині. Він багато читав, захоплювався ідеями Ф. Рабле і В. Гюго, а також поезією «парнасців». Віршами «Офелія», «Бал повішених», «Зло», «Сплячий в долині» поет заявив про себе як про символіста. В. Гюго, високо оцінивши його талант, назвав Рембо «дитя Шекспіра». 

    У 1871 році дізнавшись про оприлюднення Комуни, кидає ліцей і, діставшись до Парижа, потрапляє у вихор революційних подій. Але після розгрому Комуни, втративши віру в соціальну боротьбу, Рембо в листі до друга від 10 червня 1871 просить знищити свої твори присвячені комунарам. 

    У серпні 1871, повернувшись у Шарлевіль, Артюр відсилає свої вірші Полю Верлену, після їде до нього в Париж. Друзі подорожували по Європі цілий рік. 

    У другий період творчості (з початку 1871 до початку 1872) поезія Рембо набуває трагічного звучання. 

    У третій період творчості (1872-1873) Рембо пише цикл «Осяяння», яким засвідчив народження незвичайної форми вірша, яку можна назвати віршем у прозі. 

    У 1872 Поль Верлен кидає сім’ю і їде з Рембо в Лондон. Деякий час проживши там, вони подорожують по Європі і розлучаються в Брюсселі, після того як Верлен в жаркій суперечці під дією абсенту прострілює Рембо зап’ястя. Верлен був засуджений на два роки в’язниці. Після розставання з Верленом Рембо повертається додому, на ферму Роше. 

    Після цього Рембо перестає писати і подорожує по світу до 1880 року. Потім в Африці (в основному в Єгипті та Ефіопії), а також у Ємені він займається торгівлею кави, прянощами, шкурами, зброєю і людьми. 

    У лютого 1891 Рембо повернувся до Франції, де йому ампутували ногу через ракову пухлину. У госпіталі за ним доглядала сестра, яка приїхала з Шарлевіля. Рембо помер в Марселі, в госпіталі, 10 листопада 1891 року. Похований у Шарлевілі. 

Література: 

* Рембо А. Вибрані поезії // Всесвіт. - 2021. - № 9/12. - С. 51-56.

* Рембо А. П'яний корабель : поезії / А. Рембо ; упоряд. та авт. післямови В. І. Ткаченко. - Київ : Дніпро, 1995. - 221 с. 

* Поезія французького символізму : [зб.] : пер. з фр. / Шарль Бодлер [та ін.] ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Харків : Фоліо, 2010. - 380 с. 

* Ткаченко С. І. Невідомий Артюр Рембо  / Сергій І. Ткаченко. - Київ : Парламент. вид-во, 2019. - 462 с.