Доріс Лессінг (1919- 2013) - англійська письменниця, лавреатка Нобелівської премії з літератури

    Доріс Лессінг, уроджена Доріс Мей Тейлор, народилася 22 жовтня 1919 року в Персії, у місті Керманшах (сучасний Бахтаран, Іран). Її батько був офіцером, а мати - медсестрою. 1925 року сім'я майбутньої письменниці перебралася до Південної Родезії (зараз - Зімбабве), яка була тоді англійською колонією. Сама Лессінґ описувала роки, проведені в африканській глушині, як кошмар, в якому лише іноді було трохи задоволення. Нещасливе дитинство було однією з причин того, що вона почала писати, розповідаючи про стосунки колонізаторів із чорними африканцями? (за матеріалами: Peoples, Knigogid, Fb2). 

Доріс навчалася у католицькій школі, а потім до 14 років у школі для дівчаток у столиці Солсбері (сьогодні Хараре), яку вона так і не закінчила. Жодної формальної освіти надалі вона не отримала. В юності вона працювала доглядальницею, телефонним оператором, журналістом. 

    Двічі виходила заміж - у першому шлюбі стала мамою двох дітей, у другому у неї з'явився син,

але цей шлюб незабаром розпався. Переживши розставання з чоловіком, Доріс поїхала із сином до Великобританії. 

    Дебютний роман Лессінг, «Трава співає», було опубліковано 1949 року. Між 1952 і 1969 роком опублікувала напівавтобіографічну серію «Діти насильства», що складається з п'яти романів: «Березня Квест» (1952), Відповідний шлюб (1954), Зиб після шторму (1958), Оточений сушею (1965) 1969). 

    У 1962 році побачив світ роман «Золотий зошит» - головний твір феміністської літератури. «Інструкція до спуску в пекло» (1971) - один з перших творів письменниці, написаних у жанрі наукової фантастики. У період з 1979 по 1983 роки Лессінґ публікує серію фантастичних романів «Канопус в Аргосі», в яких вона вибудовує утопічний світ майбутнього, поділений на шість основних зон, і заселений архетипами чоловіків та жінок. Описувані зони є певні «рівні буття»: «Шикаста» (1979), «Шлюби між Зонами Три,Чотири і П'ять» (1980), «Сіріус

експериментує» (1981), «Створення Представника для Планети Вісім» (1982), за мотивами якого в 1988 році композитор Філіп Гласс написав оперу. Заключний роман циклу «Сентиментальні агенти в Імперії Волієн» (1983). 

    У 1985 році Лессінґ опублікувала сатиричний роман «Добрий терорист» про групу лондонських революціонерів. Роман був прихильно прийнятий критиками. 1988 року вийшла знакова для Доріс Лессінг книга «П'ята дитина». Вона визнана найвищим досягненням письменниці у пізньому періоді її творчості. Роман розповідає про хлопчика-виродка, що знаходиться на найпримітивнішому рівні розвитку. 

    У 1990-х вона видала дві автобіографічні книги «У моїй шкурі» та «Іти в тіні». У 1996, після восьмирічної перерви, вийшов роман «Кохання, знову кохання». У 1999 - футурологічний роман «Маара і Данн». Роман «Бен серед людей», продовження «П'ятої дитини», вийшов 2000 року. 

    Два романи Доріс Лессінг опублікувала під псевдонімом Джейн Сомерс: «Щоденник доброї сусідки» (1983) та «Якби старість могла…» (1984). 

    Лессінг відмовилася прийняти звання дами-кавалера Британської імперії, мотивуючи свою відмову тим, що Британської імперії не існує. Вона також є володаркою багатьох літературних нагород, зокрема іспанської премії принца Астурійського, британської Сомерсета Моема, італійської Гринцане-Кавур, німецької премії Шекспірів Альфреда Тепфера. 

    У 2007 році Доріс Лессінг стала лауреатом Нобелівської премії з літератури, першим лауреатом, який писав у жанрі фантастики. 

    Доріс Лессінг померла 17 листопада 2013 року у Лондоні. 

Література: 
* Лессінг Д. Домівка гірської худоби : повість // Всесвіт. - 2008. - № 1/2. - С. 17-53.  

* Lessing D. M. Shikasta / Doris May Lessing. - Flamingo, 1994. - 448 р. 

* Lessing D. M. Particularly Cats / Doris May Lessing. - Simon & Schuster Books, 1978. - 128 р.