Джордж Мур (1873-1958) - англійський філософ, родоначальник аналітичної традиції в філософії

    Джордж Едвард Мур народився у Верхньому Норвуді, Кройдон, Великий Лондон, 4 листопада 1873 року, був середньою дитиною з семи дітей доктора Даніеля Мура та Генрієтти Стердж. Його старшим братом був Томас Мур, який був поетом, письменником та гравером, (за матеріалами: Scicenter, Hrono, Pidru4niki).

    Він здобув освіту в Далічному коледжі, а в 1892 році вступив до Трініті-коледжу в Кембриджі, щоб вивчати класику та моральні науки. Він став членом «Трійці» у 1898 році та продовжував займати кафедру психічної філософії та логіки в Кембриджському університеті з 1925 по 1939 рік.     Мур сьогодні найбільш відомий своїм захистом етичного ненатуралізму, акцентом на здоровий глузд у філософському методі і парадоксом, що носить його ім'я. Він викликав захоплення та вплив серед інших філософів, а також групи Блумсбері, але (на відміну від свого колеги Рассела) сьогодні переважно невідомий за межами академічної філософії. 

    Есе Мура відомі їх ясним, обачним стилем письма та його методичним, терплячим підходом до

філософських проблем. Він критикував сучасну філософію через відсутність прогресу, який, на його думку, різко контрастував із драматичним прогресом у природознавстві з часів Ренесансу.     Серед найвідоміших робіт Мура є його книга «Principia Ethica» та нариси: «Спростування ідеалізму» (англ. «The Refutation of Idealism»), «На захист здорового глузду» (англ. «A Defence of Common Sense») та «Доказ» зовнішнього світу» (англ. «A Proof of the External World»). 

    Він був президентом Товариства Аристотеля (англ. The Aristotelian Society) з 1918-19. 

    Джордж Мур помер 24 жовтня 1958; його кремували в Кембриджському крематорії 28 жовтня 1958 року, і його прах був похований у приході Вознесенського могильника в Кембриджі. Його дружина Дороті Елі (1892-1977) була похована там. У них було два сини: поет Ніколас Мур та композитор Тімоті Мур. 

    Мур не побудував власної філософської системи та не прагнув цього. Разом з тим він зробив істотний внесок у становлення та розвиток методів аналітичної філософії. У його роботах можна знайти різні форми аналізу; запозичені та критично переосмислені Л. Вітгенштейном, Дж. Віздомом, Н. Малколмом та ін, вони багато в чому визначили стиль цього напряму у філософії. 

Література: 

* Schilpp P. A. G. E. Moore: Early Philosophical Writings / Paul Arthur Schilpp. - Open Court, 1999. - 742 p.  

* Мур, Джордж Едвард // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. - Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. - С. 402.