Семюел Барклі Беккет народився 13 квітня 1906 невеликому поселенні Фоксрок, передмісті Дубліна, Ірландія. Беккет здобув суворе протестантське виховання, навчався спочатку вдома, з 9 років, – у школі Ерлсфорт в Дубліні. У школі Беккет придбав славу відмінного спортсмена і здібного учня. У 1920 році у віці 14 років Беккет став учнем приватної Королівської школи Портора в Енніскіллені, що в Північній Ірландії. Беккет був замкнутим юнаком, (за матеріалами: Javalibre, Dovidka, Ukrlib).
У 1923 Беккет вступив до знаменитого дублінського Трініті-коледжу, де вивчав англійську і сучасну європейську літературу, французьку та італійську мови. У 1925-1926 роках Беккет багато подорожував, вперше відвідав Францію та Італію.
Два роки після закінчення коледжу він викладав в Белфасті. У 1928 році він виїхав до Парижа. Якийсь час він викладав англійську мову у Вищій школі, але потім він став викладати в Сорбонні. Однак почуття самотності переслідувало Семюеля. Він був знайомий з багатьма художниками, поетами, але лише після знайомства з Джеймсом Джойсом він позбавився від самотності. Вони були самими справжніми однодумцями, але доля їх розвела. Два роки Семюел працював секретарем у Джойса, але дочка Джеймса закохалася в Беккета. Семюел вже не міг нормально приходить до свого друга додому.
Беккет приїхав до Ірландії, але там було не краще, ніж у Парижі. Він часто сварився з родичами. Він рятувався від рідні в кабінеті, а потім поїхав в Європу, де в клініці лікувався від депресії. Він писав вірші, поеми, публікував збірник оповідань. Всі ці його твори не мали особливого успіху. У 1936 році він закінчив працювати над романом «Мерфі». Його роботу відхилило 42 видавництва. Незабаром він перебрався до Парижа, де погодилися опублікувати його роман. Почалася друга світова війна і Беккет взяв участь в антифашистському опорі. Після війни знову зайнявся творчістю. За п’ять років роботи він написав романи, п’єси, дві збірки оповідань, кілька критичних статей.
У 1969 році Семюел Беккет був нагороджений Нобелівською премією в галузі літератури.
Останні роки Беккет вів надзвичайно замкнутий спосіб життя, уникаючи давати будь-яких коментарів про свою творчість. Семюел Беккет помер у Парижі 22 грудня 1989 року в віці 83 роки, через кілька місяців після смерті своєї дружини Сюзанн.
Творчість:
Новели Беккета – «Уотт» (Watt, 1942-1944), трилогія «Моллой» (Molloy, 1951), «Маллон вмирає» (Malone Dies, 1951), «Безіменний» (The Unnamable, 1953), «Як воно є» (How It Is, 1961) і «Втрачені» (The Lost Ones, 1972).
Найбільш відомими і спірними його драмами є «В очікуванні Годо» (Waiting for Godot, 1952) і «Кінець гри» (Endgame, 1957), які були виконані по всьому світу.
Інші роботи Беккета, наприклад, – велике дослідження «Пруст» (Proust, 1931), «Остання стрічка Краппа» (Krapp’s Last Tape, 1959) і «Щасливі дні» (Happy Days, 1961); кіносценарій до фільму (1969). Також автор написав ряд коротких історій: «Подих» (Breath, 1966) і «Lessness» (1970); збірник прози «Stories and Texts for Nothing» (1967), «No’s Knife» (1967), і «Зібрання короткої прози» (The Complete Short Prose, 1929-1989, відредаговане в 1996 годе С. Гонтарський), збірки накопичених творів, «Більше гавкає, ніж кусає» (More Pricks than Kicks, 1970) і «Перше кохання» (1974) і Поеми (1963).
Його зібрання творів (16 томів) були опубліковані в 1970 році, а потім скомпоновані в загальне видання (5 томів) і опубліковані в 2006 році.
Перші твори Беккета в галузі художньої літератури і драматургії були опубліковані посмертно, роман «Мрії про жінок, красивих і так собі» (Dream of Fair to Middling Women, 1932) опублікована в 1992 році, а п’єса «Eleutheria» (1947) в 1995 році.
Література:
* Беккет С. Ендшпіль / Семюел Беккет ; пер. з фр. Володимир Діброва // Французька п'єса ХХ століття. Театральний авангард / упоряд. О. Буценко. Київ : Основи. - 1993. - С. 302-341.
* Беккетт С. Малон умирає : роман / Семюел Беккетт ; пер. з франц. П. Таращук // Всесвіт. - 2008. - № 1/2. - С. 70-136.
* Беккет С. Мерcьє та Кам'є : [роман] / Семюел Беккет ; пер. з англ. Івана Кричфалушія. - Брустурів : Дискурсус, 2015. - 105 с.
* Беккет С. Остання стрічка Среча: п'єса / Семюел Беккет ; пер. з англ. Володимир Діброва // Всесвіт. - 1988. - № 1.
* Беккет С. Уот : роман / Семюел Беккет ; пер. з англ. Володимира Діброви. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. - 293 с.
* Бекет С. Чекаючи на Годо / Семюел Бекет ; пер. з фр. Володимир Діброва // Французька п'єса ХХ століття. Театральний авангард / упоряд. О. Буценко. Київ : Основи. - 1993. - С. 341-413.
Немає коментарів:
Дописати коментар