Ярослав Ґжендович народився 3 травня 1965 року у польському місті Вроцлав. У 17 років
дебютував як автор фантастичних творів у 1982 році на сторінках тижневика
«Odgłosy» з оповіданням «Azyl dla starych pilotów». У 1983 році було
опубліковано його розповідь «Фортеця трьох колодязів», яка, за твердженням
багатьох критиків, є першою польською розповіддю в жанрі фентезі. Вже в ній намітився основний творчий метод письменника-початківця: органічний синтез двох
жанрових напрямків – наукової фантастики та фентезі, що став надалі характерним
для всієї польської фантастики в цілому, (за матеріалами: Readukrainianbooks, Menbooks).
У 1990 року разом із Анджеєм Ласкі,
Кшиштофом Соколовським, Даріушем Зенталаком та Рафалом Земкевичем заснував
літературний журнал фантастики «Фенікс», у якому очолив відділ польської прози,
а 1993 року став його головним редактором. За задумом засновників, журнал мав
стати противагою та конкурентом журналу «Fantastyka». Його молоді фундатори
хотіли писати фантастичну прозу, відмінну від представленої в «Fantastyka»,
орієнтованого на більш амбітну літературу. «Фенікс» звернувся до витоків
фантастики, що представляють більш демократичний і популярний її напрям. Саме в
цьому журналі дебютували і популярні Анджей Пилипик, Ізабелла Шульц, Ромуальд
Павляк, які пишуть і користуються популярністю.
У 90-ті роки Ґжендович працює
як журналіст, веде регулярну науково-популярну колонку в «Gazecie Polskiej», а
з 1999 року – ще й у журналі «Science Fiction: Fantasy i Horror», багато і
часто перекладає комікси, іноді друкує нові фантастичні оповідання. Його
оповідання «Klub absolutnej karty kredytowej» (1998) у 1999-му номінувалося на
премію «Elektrybałta», що вручається за найкращий інтернет-твір, а після його
публікації в 2002 році в антології «Wizje alternatywne-4» – стала номінантом ще
й самої престижна польська премія «SFinks».
Однак професійна письменницька
кар'єра Ґжендовича почалася в 2003 році з виходом у світ дебютної збірки
оповідань «Księga jesiennych demonów», яка отримала захоплені відгуки читачів.
Надалі критики стали називати Ґжендовича «збирачем нагород». У 2005 році
письменник був нарешті удостоєний премії «SFinks» за оповідання «Buran wieje z
tamtej strony». У тому ж 2005 році він уперше в історії польської фантастики
став лауреатом одразу двох премій ім. Януша А. Зайделя у двох різних
номінаціях: «Владика крижаного саду. Том 1» – як найкращий роман і за «Wilcza
zamieć» – як найкраща розповідь року. У тому року його роман «Владика крижаного
саду. Том 1» був визнаний найкращим фантастичним романом року та за
опитуваннями читачів, отримавши ще й премію «Nautilus», а сам Ґжендович став ще
й лауреатом премії любителів фантастики «Śląkfа» у категорії «Письменник року».
Наступного, 2006 року, «Владика крижаного саду. Том 1» як найкращий роман року
була удостоєна премії «SFinks».
Друга книга роману зробив Ярослава одним із
найпопулярніших письменників – фантастів Польщі. Третій том приніс автору у
2009 році ще одну премію «SFinks» та «Nautilus». Світ роману сягає корінням в
поетику давньоісландської «Старшої Едди». Трилогія вдало поєднує у собі
елементи наукової фантастики і фентезі, та її дію розгортається далекої
планеті, що стоїть нижчому рівні розвитку, ніж Земля.
Значну частину творів Ґжендовича можна класифікувати як horror. Це стосується насамперед його роману
«Popiół i kurz. Opowieść ze świata Pomiędzy» (премія Януша А. Зайделя 2006
року), а також деяких оповідань. На думку критиків, на сьогоднішній день у
літературному плані, за стилем та мовою, з творами Гжендовича у польській
фантастиці можуть конкурувати лише твори Анджея Сапковського, а його
оповідання-антиутопія «Przespać piekło» (1991) включено до списку 100 найкращих
польських фантастичних оповідань.
Ярослав Ґжендович одружений з відомою польською
письменницею-фантастою Майє Лідією Коссаковською-Ґжендович.
Література:
* Ґжендович Я. Господар крижаного саду. Нічний подорожній : [роман] /Ярослав Ґжендович ; [пер. з пол. О. Шеремет]. - Київ : Рідна мова, 2019р. - 376 c.
* Ґжендович Я. Господар крижаного саду. Аж у серце пітьми : [роман] / Ярослав Ґжендович ; [пер. з пол. О. Шеремет]. - Київ : Рідна мова, 2021. - 412 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар