Давньогрецька міфологія

    На півдні Європи, на берегах теплих Іонічного й Егейського морів, розташований Балканський півострів, а біля нього - чимало великих і малих островів. Саме там існувала Стародавня Греція, яку ще називають Елладою, а її мешканців - еллінами. На цих землях у II-І тис. до н. е. виникли прекрасні сказання про створення світу, діяння богів і героїв, про різні природні явища? (за матеріалами: Сhtyvo, Worldlit, Vseosvita). 

    Грецька міфологія входить у поняття античність - сукупність історичних і культурних надбань давніх греків і римлян, яка утворила фундамент європейської культури.a 

    Перші міфи виникли за умов общинно-родового устрою, який визначав передусім сімейні

зв’язки. Природа й увесь навколишній світ уявлялися як об'єднання живих розумних істот, що пов'язані між собою родинними зв’язками й скеровують долю світу та людей. 

    За уявленнями давніх греків, світ постав із Хаосу, який видавався їм як щось вічне, темне та нескінченне. Із Хаосу виникла Гея - Земля, яка наділялася магічними властивостями народжувати все нове. Невдовзі з'явилася сила, яка все оживлювала, - Кохання (Ерос). Глибоко під землею, як уважали греки, знаходиться Тартар - похмура темна безодня. Поки не було ночі й дня, Гея, Ерос і Тартар існували у величезному Хаосі. Слідом за першими богами з Хаосу вийшли Ереб (Морок) і Нікс (Ніч), їхніми дітьми були Ефір (Світло) і Гемера (День). Так греки пояснювали виникнення дня та ночі. 

    Могутня Гея-Земля народила Урана - блакитне Небо. До нього потяглися гори, між ними розлилося море. Уран розширював свої володіння, а Гея прикрашала себе рослинами, населяла світ тваринами й людьми. Згодом Уран і Гея одружилися, від них пішли інші покоління богів, що,

згідно з віруваннями давніх греків, впливали на життя людського роду. У грецькій міфології є чимало міфологічних образів, які втілювали жах і беззахисність людини перед природою: жінка-змія Єхидна, Горгона Медуза, підступний Сфінкс. 

    Згодом люди навчилися приборкувати природні сили, а в міфології настає пора людиноподібних осіб і героїв. За уявленнями давніх греків, на Олімпі, найвищій горі (2911 м) у Греції, жили боги, які нічим не відрізнялися від людей, за винятком безсмертя й вроди. Наймогутнішим серед нихбув Зевс - володар неба й землі, громовержець, цар богів і людей. За його наказом Гефест. покровитель ремесел, збудував для богів розкішний палац. Серед олімпійських богів найвідомішими є: Посейдон - брат Зевса, володар морів і океанів, покровитель мореплавства; Деметра - сестра й дружина Зевса, богиня хліборобства та родючості, покровителька шлюбу; Гера - сестра Зевса, його дружина після Деметри, богиня родинного щастя, подружнього кохання; Афіна -

дочка Зевса, богиня мудрості, військових наук, справедливості; Гермес - син Зевса, покровитель мандрівників, купців, торговців; Афродіта - дочка Зевса, богиня кохання й вроди. На Олімпі не було снігу й дощів, спеки чи холоду. Олімпійці жили в розвагах і бенкетах. слухали чарівні пісні муз - богинь поезії, мистецтв і наук. Однак нерідко олімпійські боги спускалися на землю, спілкувалися з людьми, інколи закохувалися в них і навіть брали шлюб із земними мешканцями. 

    Явища природи втілювали проміжні між богами та людьми істоти - німфи, які, залежно від місця перебування, називалися по-різному; нереїди (у морях), океаніди (в океанах), наяди (у річках, джерелах), дріади (на деревах) тощо. Володарем лісів, покровителем природи й пастухів уважався могутній Пан. 

    У Стародавній Греції панував культ героїв - напівбогів, легендарних воїнів, засновників міст. Вони вважалися посередниками між богами й людьми. Герої нерідко наділялися людськими якостями, утілювали уявлення греків про добро і зло, правду та кривду, справедливість і несправедливість. Серед міфічних героїв найвідомішими є: Геракл, який здійснив багато славних подвигів; Тесей, котрий подолав страшного Мінотавра в Лабіринті; Персей, який знищив морське страховисько й урятував красуню Андромеду; Ахілл, Гектор, Одіссей, Паріс та інші герої міфів про Троянську війну. 

    Від образів грецької міфології розпочинається галерея вічних образів у світовому мистецтві й літературі.

Література: 

* Антична література : навч. посіб. / Миронова В. М. [та ін.]. -  Київ : Либідь, 2005. - 488 с. 

* Бандровський О. Грецький міф: методи історичного дослідження та інтерпретації / Олександр Бандровський // Вісник Львівського університету. Сер. Історична. - 1999. - Вип. 34. - С. 43-54. 

* Боги та богині давньогрецької міфології / іл. Мануели Адреані ; [пер. з італ. Я. Хоменко]. - Київ : Nebo BookLab Publishing, 2017. - 77 с.  

* Гловацька К. І. Міфи Давньої Греції  : для серед. та ст. шк. віку / К. І. Гловацька ; авт. передм. О. А. Білецький. - 4-те вид., допов. - Київ : Веселка, 1991. - 262 с. 

* Дарморіз О. Міфологія : навч. посіб. / Оксана Дарморіз. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2010. - 248 с. 

* Іліада  / упоряд. і переказав Василь Степаненко ; худож. Микола Пшінка. - Київ : Епсілон, 2009. - 84 с.

* Касдепке. Г. Міфи для дітей  : [20 найпопулярніших грецьких міфів : оповідання для дітей : для мол. і серед. шк. віку] / Гжегож Касдепке ; пер. з пол. Божени Антоняк  ; іл. Єва Поклевська-Козелло. - Львів : Урбіно, 2018. - 193 с.

* Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції : боги і герої : старогрецький епос / М. А. Кун. - 4-е вид. - Тернопіль : Тарнекс, 1993. - 415 с. 

* Міфи Давньої Греції  / [переказала К. Гловацька ; худож. Р. Масаутов ; авт. передм. А. О. Білецький]. - 5-те вид., зі змінами. - Київ : Веселка, 2005. - 292 с.

* Міфи Давньої Греції : твори давньогрецьких авторів / уклад. А. А. Чічановського. - Київ : Грамота, 2004. - 606 с. 

* Підлісна Г. Н. Міфологічний словник. / Г. Н. Підлісна. - Київ : Логос, 2009. - 39 с. 

* Стімфалійські птахи. Аргонавти в Колхіді. Золоте руно. Скілла й Харибда. Помста Артеміди. Ясон на батьківщині / упоряд.В. Степаненко ; худож. М. Пшінка. - Київ : Епсілон, 2008. - 64 с.  

* Степаненко В. І. Міфи і легенди Греції : для молодш. та серед. шк. віку / Василь Степаненко ; худож. Микола Пшінка. - Київ : Веселка, 2015. - 517 с.