Колін Генрі Вілсон (1931-2013) - англійський письменник і філософ

    Колін Генрі Вілсон народився 26 червня 1931 року у містечку під назвою Лестер (Великобританія, графство Лестершир). У 16 років складне сімейне становище змусило його кинути школу і піти працювати на фабрику. Потім йому довелося змінити кілька місць служби, він встиг побувати клерком в податковому управлінні, послужити в Королівських ВПС, а також торговцем журналів в Парижі. Вільний же час все йшло на заняття творчістю, (за матеріалами: Ukrlib, Dobri-porady, People). 

    У 1954 році він кидає роботу і починає заробляти собі на життя літературною працею. 1956 року він прославився своєю першою книгою «Сторонній». 

    Наприкінці 60-х років Вілсон став їздити читати лекції в університетах США, де набув слави філософа та психолога високого класу. Викладав літературу в США - у Холлінс-коледжі (штат Вірджинія), в Університеті штату Вашингтон у Сіетлі, Університеті Ратжерса в Нью-Брансвіку (штат Нью-Джерсі), Інституті Середземномор'я на іспанському острові Майорка. 

    Він пише на рік по сім-вісім книг. Живе відлюдником у Горран-Хейвені (гр. Корнуолл), у

котеджі на скелі, лише іноді виїжджаючи за межі своєї країни. Основні теми його творчості - злочинність, нерозгадані таємниці, надприродне та нетрі свідомості. Впевненість, що мозку людини багато чого доступно, що людина може зробити, написати, відкрити в десять разів більше, ніж вона робить насправді, наполегливо проходити через всю його творчість. 

    Ця тема повною мірою розкрита у його романі «Паразити свідомості» (1967), з посвятою «Августу Дерлету, який підказав автору тему цієї книги». Основна думка твору - людство не досягло небачених висот у збагненні дійсності, і головне свого духовного світу з його безмежними можливостями, тільки внаслідок окупації Землі деякими паразитами, які харчуються нашою свідомістю і блокують всі великі починання, що загрожують їх виявити і знищити. 

    Згадані у цій книзі лавкрафтівські Великі Старці, цивілізація яких була знайдена професором Остіном біля турецької гори Карапете, переходять і до наступного роману Вілсона - «Філософський камінь» (1968). Ця книга присвячена проблемі справжнього безсмертя, досягненню якого заважають ці сплячі вже мільйони років Предтечі. 

    У 1976 році Колін Вілсон написав ще один роман про людську свідомість - «Космічні вампіри», який позбавлений філософського підґрунтя подій, що відбуваються в недалекому майбутньому. Цього разу йдеться про вторгнення на нашу планету якихось істот, здатних умертвити людину за кілька секунд, висмоктавши з неї всі її життєві соки. 

    Повернення Вілсона в наукову фантастику відбулося через десятиліття, в 1987 році, коли вийшла його серія пригодницьких романів про Світ павуків, яку деякі критики зарахували до тонкої та інтелігентної пародії на комерційну наукову фантастику. 

    Йому належать також і кілька літературно-критичних праць з історії жанру («Наукова фантастика як екзистенціалізм», 1978) та творчості окремих письменників, як, наприклад, Дж. Р. Р. Толкіну («Древо Толкіна», 1973), Г. Ф. Лавкрафту та Г. Уеллсу («Сила сну: література і уява», 1962) або Д. Ліндсею («Дивний геній Девіда Ліндсея», 1970). 

    У липні 2012 року Колін Вілсон переніс інсульт, після чого втратив здатність говорити. Помер 5 грудня 2013 року, на 83 році життя. 

Література: 

* Вілсон К. Паразити свідомості : роман: / Колін Вілсон ; пер. з англ. Володимир Романець. - Київ: Молодь, 1988. - 208 с. 

* Малишівська I. Екзистенціалізм як домінуюча складова художньої дійсності роману Коліна Вілсона «Паразити свідомості»: інтертекстуальний аналіз / I. Малишівська // Султанівські читання. - 2017. - Вип. 6. - С. 169-179.