Ернст Теодор Амадей Гофман (1776-1822) - німецький письменник, композитор, художник

    Ернст Теодор Амадей Гофман народився 24 січня 1776 року в Кенігсберзі (нині Калінінград). Син чиновника. Батьки розійшлися, коли хлопчикові було три роки; його виховував дядько – юрист за професією, (за матеріалами: Dovidka, Ukrlib, Calendate). 

    У 1800 році Гофман прекрасно закінчив курс юридичних наук в Кенігсберзькому університеті і пов’язав своє життя з державною службою. До 1807 року працював у різних чинах, у вільний час займаючись музикою і малюванням. Після університету він отримав місце ассесора в Познані, де був радо прийнятий в суспільстві. У Познані молодий чоловік так пристрастився до гульні, що був переведений в Полоцьк з пониженням на посаді. Там Гофман одружився з полькою з добропорядної буржуазної сім’ї і одумався. 

    Кілька років родина бідувала, Гофман періодично працював як диригент, композитор і декоратор в театрах Берліна, Бамберга, Лейпціга і Дрездена, писав статті про музику для журналів. 

    Після 1813 року справи його пішли краще після отримання невеликої спадщини. Місце капельмейстера в Дрездені ненадовго задовольнило його професійні амбіції. 

    Він став одним з основоположників романтичної естетики, представляв музику як «невідоме царство», що розкриває людині сенс його почуттів і пристрастей. 

    Йому належить романтична опера «Ундіна» (1813), симфонії, хори, камерні твори та ін. 

    Під час битви при Ватерлоо Гофмани опинилися в Дрездені, де пережили всі тяготи і жахи війни. Саме тоді Гофман підготував до друку збірку «Фантазії в дусі

Калло» (у чотирьох томах, 1815), куди увійшли новели «Кавалер Г’люк», «Музичні страждання Йоганна Крейслера, капельмейстера», «Дон Жуан». 

    У 1816 році Гофман отримав в Берліні місце радника юстиції, що забезпечує твердий дохід і дозволяє присвячувати час мистецтву. У літературній творчості він проявив себе як класичний романтик. 

    У новелах, повістях «Золотий горщик» (1814), «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819), романі «Еліксир диявола» (1816) світ представлений немов видимий в двох планах: реальному і фантастичному, причому фантастичний постійно вторгається в реальний (феї п’ють каву, чаклунки торгують пиріжками і т. п.). 

    Письменника вабила область таємничого, позамежного: марення, галюцинації, несвідомий страх – його улюблені мотиви. 

    Ернст Теодор Амадей Гофман помер 25 червня 1822 року в Берліні. 

Література:  

* Гофман Е. Т. А. Золотий горнець ; Малюк Цахес / Ернст Теодор Амадей Гофман ; пер. з нім. С. Сакидона. - Харків : Фоліо, 2015. - 186 с.  

* Гофман Е. Т. А. Казки / Ернст Теодор Амадей Гофман ; пер. з нім. Є. Попович. - Київ : Школа, 2006. - 156 с.  

* Гофман Е. Т. А. Крихітка Цахес : повість-казка / Ернст Теодор Амадей Гофман ; пер. з нім. Р. Матієва. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. - 203 с. 

* Гофман Е. Т. А. Лускунчик і Мишачий король /  Ернст Теодор Амадей Гофман ; літ. переказ В. Б. Федосова. - Харків : Mikko : Прінт-Сервіс, 2010. - 54 с.