Александр Дюма (батько) (1802-1870) - французький письменник, драматург і журналіст

    Олександр Дюма народився 24 липня 1802 у французькому містечку Вілле-Котре в сім’ї генерала. Дюма вважався квартероном, так як його бабуся по батьківській лінії була чорношкірою рабинею з острова Гаїті. Після смерті батька родина жила бідно, на освіту грошей не було, але Дюма мріяв стати драматургом. У їх сім’ї завдяки батькові залишилися деякі зв’язки в Парижі, і перебравшись в столицю в 1822 р. він зміг влаштуватися в канцелярію при герцогу Орлеанському і паралельно взявся заповнювати прогалини в освіті, (за матеріалами: Ukrlib, Dovidka, Younglibzp). 

    Відвідуючи театри, він мріяв навчитися драматургії. Там він познайомився з французьким письменником-бібліофілом Шарлем Нодье. Незабаром Дюма зі своїм ровесником і поетом Альфредом де Левеном написав водевіль «Полювання і любов», яка була інсценована в театрі

Амбігю. Публіка добре поставилася і до постановки за п’єсою «Генріх III і його двір» (1829) в Камеді Франсез. Це була своєрідна перемога романтизму над класицизмом. Незважаючи на те, що п’єси письменника не були досконалі, вони вміло утримували увагу публіки з перших і до останніх секунд. У липневій революції 1830 року А. Дюма брав участь у штурмі королівського палацу Тюїльрі, про що докладно написав у своїх «Мемуарах». 

    5 червня 1832 письменник потрапив у неприємну ситуацію, коли процесія похорону генерала Ламарка, в якій він очолював колону артилеристів, перетворилася на революційне повстання. Незабаром поліція жорстоко придушила повстання, але з’явилися чутки, що йому загрожував арешт. За рекомендацією друзів він на кілька місяців поїхав до Швейцарії, де дописував історичний нарис «Галлія і Франція». 

    У 1840 році Дюма одружився з акторкою Іде Ферьер. Однак він не припиняв зустрічатися з

іншими жінками, бездумно витрачати гроші і вести богемний спосіб життя. Подружжя фактично розлучилися в 1844 році, але розлучення так і не було оформлене. Він видавав журнали, відкривав свій театр, але всі його спроби, як правило, закінчувалися невдачею. 

    У результаті він змушений був тікати від кредиторів до Бельгії, де почав роботу над «Мемуарами». 

    З 1858 по 1859 рік він перебував у Росії. Про цю подорож він пізніше написав «Подорожні враження в Росії», «Кавказ». 

    В останні роки життя був на межі бідності і існував за рахунок підтримки дітей. Три роки брав участь у боротьбі за об’єднану Італію. Звістка про перші поразки французів під час франко-пруської війни Дюма сприйняв як особисте горе. Незабаром його наздогнав перший удар.  Помер письменник в будинку свого сина 5 грудня 1870 після перенесеного паралічу. 

    У 2002 році прах Дюма був перенесений в паризький Пантеон. 

    Найбільш Популярні книги Олександра Дюма: «Три мушкетери» (1844), «Двадцять років потому» (1845), «Віконт де Бражелон, або Десять років потому» (1847), «Граф Монте-Крісто», «Дві Діани», «Чорний тюльпан» і багато інших . Крім пригодницьких романів Дюма створив кілька комедій, драм. Наприклад, «Таємниці Нельської вежі», «Християна». 

Література: 

* Дюма А. Граф Монте-Крісто : [роман] / Александр Дюма ; пер. з фр. Леонід Кононович. - Київ : #Книголав, 2018. - 908 с. 

* Дюма А. Королева Марго : [роман] / Алєксандр Дюма ; пер. з фр. Олена Росінська. - Донецьк : БАО, 2006. - 543 с. 

* Дюма О. Наполеон: Життєпис / Олександр Дюма ; пер. з фр. - Київ : Брайт Букс, 2017. - 248 с. 

* Дюма А. Робін Гуд : [роман] / Алєксандр Дюма ; пер. з фр. С. Буда. Київ : Держлітвидав, 1936. 622 с. 

* Дюма А. Три мушкетери : роман / Александр Дюма ; [пер. В. М. Верховеня]. - Харків : Фоліо, 2006. - 510 с.