Поль Елюар народився 14 грудня 1895 року у місті Сен-Дені, Франція. Вчитися
почав у комунальній школі Ольне-су-Буа. У 1908 році разом з сім'єю переїхав до
міста Парижа, де продовжив навчання в комунальній школі Рю де Блінанкур. Потім
вступив до вищої муніципальної школи Кольбер. У 1912 році у юного Поля був
виявлений туберкульоз, внаслідок чого він був змушений перервати навчання в
Парижі та поїхати лікуватися до Швейцарії, (за матеріалами: Dovidka, Ukrlib, Britannica).
Перебуваючи на лікуванні в
санаторії, молодик познайомився з Оленою Дмитрівною Дьяконовою, яку називав
Гала. Дівчина стала його музою, саме тоді він почав писати вірші. 1917 року
Поль Елюар і Гала одружилися, через рік у них народилася дочка Сесіль.
Поет
брав участь у Першій світовій війні як санітар у госпіталі. На фронті він
написав збірку поезій та вперше підписався ім'ям Поль Елюар. У 1918 році книгу
молодого письменника прочитав Жан Полан, а пізніше познайомив його з Бретоном,
Арагоном, Максом Ернстом. Разом з ними Елюар став одним із засновників таких
літературних напрямів як дадаїзм та сюрреалізм. У 1923 році порвав з дадаїзмом,
посварившись із Трістаном Тцара.
У тому ж році, за день до виходу в тираж поетичної
збірки «Mourir de ne pas mourir - Вмирати від того, що не вмираєш», згаданого в
одному листі Елюара як його остання книга, він, несподівано для всіх, вирушив у
подорож, залишивши прощальну записку лише батькові. Гала та його близькі друзі
вирішили, що поет мертвий.
Подорож навколо світу тривала сім місяців. Відійшовши
від рідного дому, він почав надсилати листи своїй дружині, і Гала змогла
приєднатися до чоловіка, знайшовши його вже в Азії, звідки вони разом
повернулися до Франції.
З Сальвадором Далі Поль Елюар зустрівся 1929 року. Незабаром
поет познайомив з ним і свою дружину. Несподівано Гала вирішує піти від Елюара
до Далі, який з цієї нагоди написав «Портрет Поля Елюара».
У той же час Елюар зустрів
Марію Бенц Нюш - його нову музу, а в майбутньому дружину. У 1930 році Гала
остаточно пішла від Елюара до Сальвадора Далі, оформивши розлучення в 1932
році, а через два роки, в 1934, Поль одружився з Марією.
З Пабло Пікассо Елюар
зблизився під час громадянської війни в Іспанії, коли виступав проти
франкістського руху. Саме картина художника «Герніка» надихнула Поля
на написання поеми «Перемога Герніки». На початку Другої світової війни Поль влаштувався в Парижі і
приєднався до підпільної боротьби проти нацистів, що окупували Францію. Він
писав вірші, щоб підтримати дух партизанів у роки Опору. Листівки з текстом
одного з найзнаменитіших творів Елюара «Свобода» розкидалися з англійських літаків над Францією.
Після війни поета спіткав новий удар - смерть коханої дружини Нюш. Втративши
кохану людину, Поль Елюар вирушив подорожувати світом. Брав участь у різних
конгресах, присвячених світу як представник руху сюрреалістів. У 1950 році у
Варшаві поет брав участь у II Всесвітньому конгресі прихильників світу, на
якому була створена Всесвітня рада миру. Тоді ж Поль познайомився з Домінік
Лемор, а в 1951 році пара одружилася. Цій події Елюар присвятив збірку поезій
«Фенікс».
Поль Елюар помер через інфаркт 18 листопада 1952 року. Уславленого
поета поховали на цвинтарі Пер-Лашез міста Париж, Франція.
Література:
* Елюар П. Вибрані вірші / Поль Елюар. - Київ : Видавництво Жупанського. - 2011. - 330 с.
* Елюар П. Поезії / П. Елюар. - Київ : Дніпро. - 1975. - 262 с.
* Елюар П. Рівність у коханні : поезії / Поль Елюар // Всесвіт. - 2013. - № 11-12. - С. 16-24.
Немає коментарів:
Дописати коментар