Макс Фріш (1911-1991) - швейцарський прозаїк, драматург і публіцист

   Макс Фріш народився 15 травня 1911 року в Цюріху в сім'ї архітектора австрійського походження і гувернантки. У 16 років, подивившись виставу «Розбійники» по Шиллеру, Макс серйозно захопився мистецтвом. У 1930 році він вступив до Цюріхського університету. Через два роки через смерть батька був змушений залишити навчання і почати заробляти на життя газетним репортером, (за матеріалами: Аllsoch, Вiblioman, Filolen).

   У 1934 році видав свій перший роман «Юрг Рейнгарта» (1934). Слідом за ним з'явилася розповідь «Відповідь з тиші». Потім були написані ще кілька рукописів, які Макс через дуже критичне ставлення до своєї творчості, спалив. З 1936 по 1940 Фріш навчався в Цюріхській вищій технічній школі і отримав диплом архітектора.

   Під час Другої світової війни Фріш два роки служив рядовим на швейцарському кордоні. Тут він вів щоденник, який в 1940 році був надрукований під назвою «Листки з речового мішка». У 1943 році написав роман «Важкі люди» і в цьому ж році одружився. У шлюбі народилося троє дітей, але в 1950 році подружжя розлучилося.

   У другій половині 40-х років письменник звернувся до драматургії - він написав безліч театральних п'єс («Санта Крус», «Знову вони співають» та інші).

   До початку 1950-х років Фріш заробляв на життя як архітектор. У 1949 році було завершено будівництво басейну за його кресленнями.

   Автор став всесвітньо відомим завдяки трьом романів: «Штиллер» 1954 року, «Homo Фабер» (1957) і «Назву себе Гантенбайн» (1964).

   У 60-ті роки Фріш багато їздив по світу: відвідав США, Японію та інші країни. З 1972 року жив у Берліні, а на початку 80-х років переїхав у Нью-Йорк. Тут він вів щоденники, які були опубліковані в 2010 році.

   Макс Рудольф Фріш помер від раку 4 квітня 1991 року в Цюриху.  

   Разом з Фрідріхом Дюрренматтом Макс Фріш вважається одним з найвпливовіших письменників XX століття. Він отримував нагороди від Марбурзького університету Німеччини в 1962 році, Бардського коледжу в 1980 році, Нью-Йоркського університету в 1982 році, Бірмінгемського університету в 1984 році та Берлінського технічного університету в 1987 році. Він також отримав багато важливих німецьких літературних премій, таких як Премія Георга Бюхнера в 1958 році, Премія миру німецьких книгарів в 1976 році та Премія Генріха Гейне в 1989 році. В 1965 році він отримав Єрусалимську премію за свободу індивідуальності в суспільстві.

Література: 

* Фріш Макс «Санта Крус»: (Баллада) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – № 3. – С. 39-42.

* Фріш, Макс. Homo Фабер : сповідь / Макс Фріш ; пер. з нім. Олекса Логвиненко. - Київ : Основи, 2003. - 266 с.

* Фріш М. Нехай мене звуть Гантенбайн : роман / Макс Фріш ; пер. з нім. Петра Таращука ; Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – Харків : Фоліо, 2010. – 283 с. 

* Фріш М. Штіллер : роман / Макс Фріш; Ін-т літ-ри ім. Т.Г.Шевченка НАНУ; пер. з нім. Є. Поповича. – Харків : Фоліо, 2006. – 384с.  

* Волощук Є. В.Чарівна флейта модерну. Духовно-естетичні тенденції німецькомовної модерністської літератури XX ст. у ліриці Р.М.Рільке, прозі Т.Манна, драматургії М.Фріша : монографія / Євгенія Валентинівна Волощук ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. - Київ : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2008. - 528 c.   

* «Ґуллівер у Швейцарії». Макс Фріш - інтелектуал на перехресті традицій і культур : [зб. наук. пр.] / Нац. акад. наук України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка, Центр германістики ; упоряд.: Марґіт Унзер, Євгенія Волощук, Олександр Чертенко. - Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. - 255 с.

* Чертенко О. П. Життя у фрагменті: проза Макса Фріша між ентузіазмом та сумнівом : [монографія] / Олександр Павлович Чертенко ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. - Київ : Наукова думка, 2012. - 211 с.

* Яремко Р. Образ автора в романах Макса Фріша / Роман Яремко. - Львів : [б.в.], 2009. - 272 с.