Роберт Бернс (1759-1796) - шотландський поет і фольклорист

    Роберт Бернс народився 25 січня 1759 в селі Аллоуей (Шотландія), в сім’ї фермера Вільяма Бернесса. Він був старшим із 7 дітей у родині. Вихованням дітей Бернсів займалися: мати, батько, тітка. У 1765 році його батько взяв в оренду господарство Маунт-Оліфант, і хлопчикові довелося працювати нарівні з дорослими, терпіти голод, підриваючи своє здоров’я, (за матеріалами: Ukrlib, Dovidka, Calendate).

    У 1781 році Бернс вступив до масонської ложі; масонство досить сильно вплинуло на його творчість. З 1783 Роберт починає складати вірші на ейширському діалекті.

    У 1784 році помирає батько, і після низки невдалих спроб зайнятися сільським господарством Роберт з братом Гилбертом переїжджає в Моссгіл.

    У 1786 році виходить перша книга Бернса, Poems, Chiefly in the Scottish dialect («Вірші переважно на шотландському діалекті»). До початкового періоду творчості також відносяться: «Джон Ячмінне Зерно» (1782), «Веселі жебраки» (1785), «Молитва святенника Віллі», «Свята ярмарка» (1786). Поет швидко стає відомий по всій Шотландії.

    У 1787 році Бернс переїжджає в Едінбург і стає вхожий у вищий світ столиці. В Единбурзі Бернс познайомився з популяризатором шотландського фольклору Джемсом Джонсоном, разом з яким вони почали видавати збірку «Шотландський музичний музей». У цьому виданні поет опублікував безліч шотландських балад у своїй обробці і власних творів.

    Книги, що видаються приносять Бернсові певний дохід. Він спробував вкласти зароблені гонорарами кошти в оренду ферми, але тільки втратив свій невеликий капітал. Основним джерелом коштів для існування з 1791 стала робота на посаді збирача акцизів в Дамфріс.

Роберт Бернс вів досить вільний спосіб життя, і у нього було три незаконнонароджених дочки від випадкових і недовгих зв’язків. У 1787 році він одружився зі своєю давньою коханою Джин Армор. У цьому шлюбі у нього народилося п’ятеро дітей.

    У період 1787-1794 були створені відомі поеми «Тем О’Шентер” (1790) і «Чесна бідність» (1795), «Ода, присвячена пам’яті місіс Освальд» (1789). У вірші, присвяченому Джону Андерсону (1789), тридцятирічний автор несподівано розмірковує про схил життя, про смерть.

    По суті, займатися поезією Бернс був змушений в перервах між основною роботою. Останні роки він провів у нужді і за тиждень до смерті ледь не потрапив у боргову в’язницю.

    Бернс помер 21 липня 1796 в Дамфрісі, куди виїхав вже хворим у службових справах. Йому було всього 37 років. 

Література: 

* Бернз Р. Вибране  / Роберт Бернз ; [упоряд.: П. Кормило, Г. Дика] = Selected works / Robert Burns. - Київ : Богдана, 2010. - 295 с. 

* Бернз Р. Людина є людина = A Man’s a Man for A’That : [вибр. твори] / Роберт Бернз ; упоряд.: Ганна Дика, Петро Кормило. - Київ : ІНПОЛ ЛТМ, 2021. - 743 с. 

* Бернс Р. Моя любов : вибр. твори / Роберт Бернс. - Львів : Піраміда, 2016. - 413 с. 

* Бернс Р. Поезії / Робенс Бернс ; пер. [з англ.] Миколи Лукаша та Василя Мисика ; [передмова В. Мисика]. - Київ : Дніпро, 1965. - 206 с. 

* Дика Г. До обставин публікації першого українського перекладу балади Роберта Бернза / Г. Дика // Слово і час. - 2014. - № 2. - С. 77-85. 

* Дика Г. Чисте джерело поезії і натхнення [шотландський поет Роберт Бернз] / Ганна Дика // Українська літературна газета. - 2020. - 31 січ. (№ 2). -  С. 14-15. 

* Радчук О. Тлумачення Р. Бернза як міфологізація і деміфологізація  / О. Радчук // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Філологічні науки. - 2010. - Вип. 89(1). - С. 208-212. 

* Радчук В.  Хто він, Роберт Бернз? До проблем перекладу  / В. Радчук, О. Радчук // Всесвіт. - 2007. - № 9-10. -  С. 164-176.