Луї Брайль (1809-1852) – людина, яка подарувала незрячим світло

    Луї Брайль народився 4 січня 1809 року в сім'ї шевця  Симона-Рене Брайля у невеликому французькому містечку Куврі. У 3-річному віці Брайль почав сліпнути в результаті запалення очей, що почалося від того, що хлопчик поранився шорним ножем (подібного до шила) в майстерні батька, остаточно він осліп у 5 років. Батьки навчили Луї плести бахрому для кінської упряжі, шити домашні туфлі, запросили вчителя музики для навчання Луї грі на скрипці, за матеріалами: Сredo, Еnableme, Gordonua.

    Алфавіт Луї вивчав у місцевій школі за допомогою паличок. У 10-річному віці (1819 року) Луї віддали до Паризького державного інституту для сліпих детей, який навчав грамоті, музиці, в'язанню і ткацтву. Для занять надавалися книги, видані рельєфно-лінійним шрифтом, але таких книг було мало, і були відсутні підручники з багатьох предметів. Методика викладання була заснована на сприйнятті інформації на слух. Луї був одним із здібних учнів, навчився грати на піаніно та органі.  

    У 1828 році Луї закінчив навчання і отримав пропозицію залишитися працювати молодшим

учителем-репетитором. Під час навчання Луї познайомився з «нічною абеткою», розробленою Шарлем Барбі. Барбі був артилерійським офіцером і розробив абетку для військових цілей – для передачі інформації в нічний час. Запис відомостей здійснювався шляхом проколювання отворів у картоні, читання – шляхом дотиків до картону (дотиком).  

    У 1824 році (в 15 років) Брайль розробив рельєфно-крапковий шрифт для незрячих і людей з вадами зору, названий на його честь шрифт Брайля і використовується до цього дня в усьому світі. Брайль працював над шрифтом багато років і в 1829 представив початковий варіант шрифту на розгляд ради інституту. Рада інституту вважала шрифт незручним для зрячих викладачів, і тільки в 1837 році за наполяганням сліпих і людей з вадами зору рада інституту знову повернулася до розгляду шрифту.

    Брайль був талановитим музикантом, викладав музику незрячим і слабозорим людям, на основі принципів, покладених в основу його шрифту, розробив шрифт для запису нот. Першою книгою, надрукованою за Брайлем, була «Історія Франції» (1837).

    Помер Брайль 6 січня 1852 року в Парижі і був похований у рідному місті Куврі. 1952 року перепохований у паризькому Пантеоні. У будинку, де Луї провів дитячі роки, відкрито музей. На честь Брайля названо вулицю, яка веде до його будинку-музею. 

Література: 

* Лопатіна А.А. Шрифт Брайля: минуле та його актуальність сьогодні // Мультимедійні технології в освіті та інших сферах діяльності: науково-практична конференція з міжнародною участю, 2 листопада 2021 р. – Київ : НАУ, 2022 – С.74-76. 

* Нотна система Луї Брайля як основа ефективного навчання дітей з порушеннями зору в мистецькій школі: практично-методичні рекомендації. – Київ, 2021. – 38 с.   

* Потимко О. Видання і поширення книг шрифтом Брайля та аудіокниг в Україні : з досвіду Ресурсного центру Національного університету «Львівська політехніка» / Оксана Потимко // Бібліотечна планета. – 2023. – № 2. –  С. 20-25. 

* Сидоріна І. Письмо для сліпих: з історії створення та розвитку / І. Сидоріна // Заклик. – 2006. – № 9. – C. 40.

* Синьова Є. П. Рельєфно-крапкове письмо сліпих. Шрифт Луї Брайля : навч. посіб. / Є. П. Синьова ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. – 108 с.   

* Тютюннікова О. Українська рельєфно-крапкова абетка у віршах для малят : навч. посіб. / Ольга Тютюннікова. – Одеса : «Олді +», 2021. – 160 с.