Альфред Нобель (1833-1896) – винахідник та засновник відомої премії

    Альфред Бернгард Нобель народився 21 жовтня 1833 року в Стокгольмі в сім’ї Еммануеля і Андрієтти Нобель. Батько Альфреда – Еммануель – був архітектором, будівельником і винахідником, займався приватним підприємництвом і на той час володів першим у Швеції заводом із виробництва каучуку. У Альфреда було троє братів: двоє старших – Роберт і Людвіг та один молодший – Еміль. Маючи добре налагоджений бізнес і відповідні зв’язки, Еммануель Нобель здобув репутацію надійного і успішного підприємця. Та все це незворотно зникло, коли у 1835 р. згорів будинок Нобелів у Стокгольмі разом з грошима, облігаціями та численними патентами; попереду маячіла загроза боргової в’язниці., (за матеріалами: Dovidka, Mezha, Busines, Iatk.edu.ua). 

    Саме тому Еммануель вирішив розпочати бізнес у Росії, спочатку у Фінляндії, яка тоді входила до складу Російської імперії, а згодом – у Санкт-Петербурзі. Дружину з дітьми він залишив у Стокгольмі, де сім’я ледве зводила кінці з кінцями. Та вже через декілька років Еммануель Нобель повністю розрахувався з боргами, придбав особняк у центрі С.-Петербурга і в 1842 р. забрав до себе всю родину. 

    У Росії Альфред і його брати навчалися у приватних репетиторів. У 1850 році, коли Альфред

досяг 17-річного віку, він відправився в подорож, під час якої відвідав Європу, а потім США. У Парижі він вивчав хімію, а в США зустрівся з Джоном Ерікссоном, шведським винахідником парової машини. Через 3 роки повернувшись в Санкт-Петербург, Альфред Нобель почав працювати в компанії батька, яка спеціалізувалася на виробництві боєприпасів в ході Кримської війни. Після закінчення війни, фірма стала виробляти деталі для пароплавів, що будувалися на Каспійському морі і річці Волзі. Повернувшись до Швеції з сім’єю, Альфред присвятив весь свій час механічним і хімічним експериментам. 

    У 1863 році Альфреду вдалося винайти детонатор, який давав можливість використовувати порох для вибуху нітрогліцерину. Винахід створив йому репутацію і зробив найбагатшим хіміком в історії. Але успішний винахід завершився трагедією. Його стокгольмська лабораторія злетіла на повітря. Від потужного вибуху загинув  його брат Еміль і близький друг, хімік Хетцман. 

    Нобель ніколи не допускав думки про те, що динаміт буде використовуватися не тільки в будівельних і гірничих роботах, а й для знищення людей. Звістка про це викликала у винахідника серцевий напад. Надалі він неодноразово робив невдалі, спроби заборонити використання цієї вибухової речовини у військових цілях. 

    У 80-х роках XIX століття Нобель винайшов бездимний порох. Цю вибухову речовину стали закуповувати всі європейські країни. Нобель також експериментував з штучними замінниками шовку, шкіри і гуми.

    У 1891 році, посварившись з Францією, Нобель заснував свою резиденцію в італійському місті Сан-Ремо. Там він побудував маленьку хімічну лабораторію, в 1894 році він придбав залізоробний завод в Верланді. В цей же час Альфред почав відчувати болі в серці. Він консультувався з лікарями в Парижі і був попереджений про розвиток грудної жаби (серцевий м’яз не досить забезпечується киснем). 

    Альфред Нобель помер 10 грудня 1896 р. від інсульту в 63-річному віці на своїй улюбленій віллі в Сан-Ремо (в італійській Рив’єрі), один, без друзів і близьких. Похований у Стокгольмі на цвинтарі Норра. 

    І хоча А. Нобеля не можна ставити в один ряд з великими хіміками різних країн світу, він був блискучим ученим-експериментатором, про що свідчать 355 патентів, отриманих за різноманітні винаходи. І йдеться не лише про вибухові речовини (детонатор, динаміт, бездимний порох тощо), але й патенти на водомір, барометр, холодильний апарат, газовий пальник, удосконалений спосіб одержання сірчаної кислоти, конструкція бойової ракети. Він цікавився електрохімією та оптикою, біологією і медициною, конструював автоматичні гальма та безпечні парові котли, працював над створенням штучної гуми та шкіри, досліджував нітроцелюлозу і штучний шовк, намагався виготовити легкі сплави. 

Література: 

* Alfred Nobel: The Life and Legacy of the Famous Scientist and the Nobel Prizes / Charles River Editors. – CreateSpace Independent Publishing Platform, 2018. – 49 p. 

* Fant К. Alfred Nobel: а Biography / Kenne Fant. – Arcade, 2014. – 352 р. 

* Альфред Нобель, який двічі шокував світ // Демократична Україна. – 2011. – N 4. – С. 15. 

* Гетьман О. Г. З історії найпрестижнішої нагороди  : [про Нобелівську премію з літератури] / О. Г. Гетьман // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2013. – № 12. – С. 2-5.  

* Гошівський М. Альфред Нобель ненавидів математиків через перше невдале кохання. З цієї причини Нобелівська премія не вручається математикам / Мар'ян Гошівський // Маловідома історія: далеке і близьке. – 2018. – № 12. – С. 16-19.      

* Данилова В. М. Альфред Бернгард Нобель і Нобелівська премія  / В. М. Данилова, Р. П. Виноградова, С. В. Комісаренко // The Ukrainian Biochemical Journal. – 2018. – Vol. 90, № 4. – С. 121-134. 

* Павленко Н. «Cпадок робить людей тупішими»: Нобель змінив заповіт, прочитавши свій некролог // Країна. – 2021. – № 48 (601), 9 грудня 2021. – С. 47-50.

* Сищук О. Сидів на двох стільцях... на користь людству: [Про Альфреда Нобеля та лауреатів Нобелівської премії] / О. Сищук // Віче. – 2006. – № 23-24. – С. 56-57. 

* Тютюнник В. Альфред Нобель: Заповіт // Дивосвіт. – 2007. – № 2. – С. 45.