Антоніо
Менегетті народився 9 березня 1936 року у місті Аветанно, Італія. Хлопчик виріс
у простій родині П'єтро Менегетті та Анни Кастеллані, ставши першим із дев'яти
дітей. У віці одинадцяти років батьки віддали сина на виховання та навчання до
Римо-Католицької церкви. Менегетті навчався у місті Ассізі, потім у Губбіо,
Сполето і Римі, вступив у францисканський орден «Менші Брати Конвентуальні». Під
час навчання у семінарії також вивчав живопис, реставруючи фрески Джотто,
Чимабуе, Мікеланджело, Рафаеля, Мазаччо, Тіціана. Ця робота викликала в нього
інтерес до мистецтва, (за матеріалами: Yakaboo, Fondazionemeneghetti, Antoniomeneghetti).
У 1960-і роки Антоніо залишив францисканський орден і
місто Сполето і став парафіяльним священиком у селищі Сан-Джованні Паганіка,
розташованому неподалік Монтереалі. У цей час утримував хвору матір із вісьмома
неповнолітніми братами та сестрами.
У віці близько тридцяти років Менегетті
навчався на декількох факультетах знаменитих
римських університетів і в період
з 1967 по 1971 захистив докторат з теології при Папському Латеранському
університеті в Римі, з філософії та соціальних наук при Папському університеті
святого Хоми Аквінського в Римі. Також отримав диплом про вищу освіту з
філософії в Міланському католицькому університеті Сакра Куоре та диплом
бібліотекаря у Ватикані.
У 1970 році декан факультету філософії Папського
університету святого Хоми Аквінського Абелардо Лобато Казадо запросив Антоніо
Менегетті прочитати курс лекцій з психології для студентів, які здобувають
другу вищу освіту. З 1970 по 1972 Менегетті викладав «Основи пасторської
психології», присвяченої психології священнослужителя, а з 1972 по 1973 читав
курс «Онтопсихологія людини» і вів семінар «Клієнтцентрована терапія Роджерса»
в Університеті Хоми.
Ще під час викладання в Папському університеті святого
Хоми Аквінського Менегетті 
розпочав психологічну практику і 15 листопада 1972
року відкрив Центр онтопсихологічної терапії у Римі.
У 1972 року Менегетті
залишив католицьку церкву, а 1973 року припинив викладацьку діяльність в
Університеті Хоми Аквінського, пояснюючи це рішення бажанням повністю
присвятити себе клінічній практиці. Менегетті ніколи не думав про створення
нової науки, а усвідомив, що відкрив новий шлях у той період, коли займався клінічною
психотерапією. Вперше термін «онтопсихологія», тобто психологія буття, ужив
Антоніо після ознайомлення з матеріалами конгресу, проведеного за участю
психологів Карла Роджерса, Ролло Мей, Абрахама Маслоу. Народження
онтопсихології пов'язують із виходом книги Менегетті «Онтопсихологія людини». В цей час публікувалися і перші книги та монографії Антоніо Менегетті, з
викладом теорії та практики онтопсихології: «Кінотерапія», «Онтопсихологія
людини», «Психосоматика», «Монітор відхилення в людській психіці», «Клінічна
онтопсихологія», «Онтопсихологія».
З 1981 по 1986 рік Антоніо перевіряв онтопсихологічний метод у застосуванні до людей різної
етнічної приналежності та культури. З 1990-х років онтопсихологічний метод
використовувався у сфері підприємництва та бізнес-консультування, а також у
соціології.
У 2011 році під час проведення 24-го Літнього університету з
онтопсихології в Ассизі Президія Сенату Італії нагородила Менегетті Медаллю за
винятковий внесок у науку.
Антоніо Менегетті помер 20 травня 2013 року у
бразильському місті Фашинал-ду-Сотурну.
Література:
* Менегетті А. Молодь та онтична етика / Антоніо Менегетті. – Київ : НФ «Антоніо Менегетті», 2021. – 181 с.
* Менегетті А. Психологія лідера / Антоніо Менегетті. – Київ : НФ «Антоніо Менегетті», 2019. – 342 с.
* Менегетті А. Тезаурус: словник онтопсихологічних термінів / Антоніо Менегетті. – Київ : НФ «Антоніо Менегетті», 2019. – 284 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар