Ромен Гарі (1914-1980) – французький письменник, кінорежисер, військовий, дипломат

   Серед усіх письменників 20 століття фігура Ромена Гарі інтригує більше всіх. Заслужений льотчик, герой французького опору, творець багатьох літературних персонажів і єдиний лауреат Гонкурівської премії, який отримав її двічі, (за матеріалами: Аutogear, Аllsoch, Worldofaphorism).

   Гарі Ромен народився в Вільно, Литва, в єврейській родині 8 (21) травня 1914 року. Справжнє ім'я - Роман Кацев, а псевдонім Гарі походить від російського слова «гори». У 1935 році він взяв ім'я Ромен, а через п'ять років і прізвище Гарі.

   Мати Гарі, провінційна актриса Міна (Ніна) Овчинська, коли синові було три роки, поїхала з ним до Варшави. Батько - Лейб Кацев, залишив сім'ю в 1925 році і одружився.

 У 1928 році вони переїхали до Ніцци. Ромен Гарі вивчав право, льотну справу і вільно говорив

на шести мовах. Під час Другої світової емігрував до Великобританії, де вступив у французьку ескадрилью - «Вільна Франція» під командуванням генерала де Голля.

   Повернувся до Франції, став дипломатом і очолив консульство в Лос-Анджелесі з 1956 по 1960 роки. Завдяки зв'язкам першої дружини Л. Бланш, відомої англійської письменниці, увійшов в осередок журналістів і видавців. У 1944 році був опублікований англійський переклад «Європейського виховання» Ромена Гарі і йому судилося стати незабаром одним з найбільш плідних і популярних письменників Франції.

   Також в кінці війни публікується його роман «Ліс гніву», який розповідає про антифашистський рух в Польщі і Франції. Цієї ж тематики був присвячений і роман «Повітряні змії», який побачив світ в 1980 р.

   Першу Гонкурівську премію Гарі отримав в 1956 році за роман «Коріння неба», де вперше заговорив про проблеми екології. Другої премії він був удостоєний через 10 років вже під псевдонімом Еміль Ажар за роман «Все життя попереду». Цей псевдонім Гарі придумав для себе в період творчого застою і розчарування в житті.

   Особисте життя Ромена Гарі завжди було бурхливим: красивий, успішний, з блискучим почуттям гумору він мав колосальний успіх у жінок. Підкорити його серце змогла лише Джин Себерг - юна американська студентка, що прагнула стати королевою Парижа. Дівчина стала його дружиною, але продовжувала вести розгульний спосіб життя наркоманки і покорительки сердець. Через кілька років сімейного життя Джин покінчила собою. Ромен Гарі застрелився 2 грудня 1980 року, в річницю смерті коханої дружини.

Література:       

* Гарі Ромен. Життя попереду : роман / Ромен Гарі (Еміль Ажар) ; [пер. з фр. М. Марченко]. - Харків : Фабула, 2018. - 238 c. 

* Гарі Ромен. Коріння небес : роман / Ромен Гарі ; [пер. з фр. Л. Г. Кононовича]. - Харків : Фоліо, 2013. - 601 с. 

* Ґарі Ромен. Летючі змії : роман /  Ромен Ґарі ; [пер. з фр. Петро Таращук]. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2019. - 232 с.

* Ґарі Ромен. Обіцяння на світанку : [роман] / Ромен Ґарі ; [пер. з фр. Марина Марченко]. - Київ : К.І.С., 2011. - 375 с.

* Богдан О. М. Категорія пам’яті в романі Ромена Гарі «Повітряні змії» / О. М. Богдан // Гуманітарний часопис. - 2019. - № 2. - С. 64-72.