Артур Шніцлер - австрійський письменник і драматург

   Артур Шніцлер народився у Відні 15 травня 1862 року в єврейській родині. Його батько був лікарем, і молодий чоловік, наслідуючи приклад батька, поступив на медичний факультет Віденського університету. Кілька років він працював психоаналітиком, трудився в клініці батька і навіть займався науковою роботою. Однак відчуваючи інтерес до літератури і театру, він досить скоро кинув медичну практику і зайнявся письменництвом. Слава прийшла до нього не відразу. Спочатку його твори або проходили непоміченими, або викликали різке невдоволення у ряду критиків і літературознавців, (за матеріалами: Krugosvet, Еleven.co.il, Аutogear).

   Пік слави Шніцлера припав на роки перед Першою світовою війною, коли його п'єси ставилися по всьому німецькомовному світі і перекладалися багатьма мовами.

   Шніцлер склався як письменник в рамках впливової на рубежі століть школи віденського

модернізму. У своїх ранніх сценічних дослідах - «Анатоль» (1893), «Казка» (1894), «Флірт» (1897), «Заповіт» (1898) - він зображував повсякденне життя мешканців Відня: аристократів, дівчат з народу, буржуа, представників інтелігенції та богеми - їх звичаї, захоплення, манеру поведінки. Шніцлер майстерно передавав в своїх п'єсах панувавшу гедоністичну і одночасно похмуру атмосферу елегантного декадансу в Відні кінця 19 ст. - початку 20 ст. Драматургії Шніцлера цього періоду властиві витончений психологізм і еротизм; в ній звучать постромантичні мотиви нерозрізненості реальності і ілюзії, перетворення дійсності за допомогою естетичної гри.

   Шніцлер майстерно аналізує внутрішній світ своїх героїв; в діалогах його п'єс підтекст часто важливіше того, що вимовляється вголос.

   Зміст новели «Лейтенант Густль» (1901), яка принесла Шніцлеру славу прозаїка, становить потік свідомості молодого офіцера, який важко переживає завдану йому образу; в цій новелі Шніцлер багато в чому передбачив оповідальну манеру, використану Дж. Джойсом в «Улісс».

   Пізніші твори Шніцлера - п'єси «Одинокий шлях» (1904), «Далека країна» (1911), повісті «Фрау Беата і її син» (1913), «Повернення Казанови» (1918), «Тереза» (1928), збірка оповідань «Сон і доля» (1931) - відзначені песимістичним світовідчуттям. Шніцлер досліджує ірраціональні сторони людського існування. У цих творах посилюється соціальний критицизм. Пізніша творчість Шніцлера містить мотиви ностальгії за старим, довоєнним Віднем.

   Національна проблематика займала важливе місце в світогляді і творчості Шніцлера. В середині 1880-х рр. він познайомився з Т. Герцлем і з інтересом поставився до ідей сіонізму, хоча і не прийняв їх повністю. У романі «Шлях на простір» (1908) і п'єсі «Професор Бернгарді» (1912) гостро поставлена ​​проблема антисемітизму, а також - положення єврея в сучасному європейському суспільстві.

   Артур Шніцлер є яскравим представником віденського імпресіонізму, завдяки якому, його творчість вийшла на новий рівень популярності. Особливою популярністю користувалася драматургія Шніцлера. Велика кількість постановок були екранізовані протягом ХХ століття.

У 1930 році дочка Шніцлера наклала на себе руки, що прискорило його смерть. Артур Шницлер помер від інсульту 21 жовтня 1931 року. 

Література: 

* Шніцлер А. Гра на світанку / Артур Шніцлер ; пер. з нім. І.П. Мегели. – Київ : Видавець Вадим Карпенко, 2009. – 252 с. 

* Шніцлер А.Маскарад прихованих бажань : [новели, оповідання, п'єси] / Артур Шніцлер ; пер. з нім., [передм., ст. та прим.] І. П. Мегели. - Київ : Вадим Карпенко [вид.], 2014. - 887 с. 

* Шніцлер, Артур. Передбачення долі : п'єси, оповідання / А. Шніцлер ; пер.з нім. І. Мегела, Б. Грінченко ; передмова та примітки І. Мегела. - Чернівці : Молодий буковинець, 2001. - 368 с. 

Шніцлер А. Повернення Казанови  : повісті, оповідання / А.ртур Шніцлер ; пер. з нім. І. Мегеля. - Чернівці : Молодий буковинець, 2003. - 336 с.

* Астаф'єв О. Артур Шніцлер в інтер'єрі українського символізму  : рецензия / Олександр Астаф'єв  // Слово і час. - 2011. - № 12. -  С. 105-108.  

* Бродська О. О. Новелістика Артура Шніцлера 90-х років ХІХ ст.: інтерпретація дійсності [Електронний ресурс] / О. О. Бродська // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер. : Літературознавство. - 2012. - Вип. 2(1). - С. 35-40.

* Іващенко І.  Агонія суб`єктивності? Кілька міркувань щодо новелети Артура Шніцлера «Я» / І. Іващенко // Філософська думка. - 2011. - N 1. -  С. 113-121.