Вольфганг Кеппен народився 23 червня 1906
року у німецькому містечку Грайфсвальд. В 1908 разом із матір'ю
переселяється з Грайфсвальда в Ортельсбург у Східній Пруссії. Він був
позашлюбною дитиною Марії Кеппен, яка працювала спочатку швачкою, а потім
суфлером у міському театрі. Його батько, окуліст та приват-доцент
Грайфсвальдського університету, не визнав батьківство. Із сином він не
підтримував жодних стосунків – до кінця свого життя. Через бідність хлопчику
довелося піти з реальної гімназії в звичайну середню школу, але її не закінчив, (за матеріалами: Dw.com, M.readly, Knigogid).
Він
працював посильним у книжковій лавці, білетером у кінотеатрі, продавцем
морозива, заводським робітником, а як кухар на судні він навіть побував у
Швеції та Фінляндії. Одночасно він брав уроки акторської майстерності. Пізніше
він зайнявся вивченням історії театру та літератури, а також філософії.
Під час Веймарської республіки Кеппен працював актором та драматургом. Наприкінці 20-х, на початку 30-х років стає редактором-фельєтоністом у газеті «Berliner Börsen-Courier». За цей час він опублікував понад 200 критичних нотаток про літературу, театр, фільми, а також свої есе та репортажі.
Під час Веймарської республіки Кеппен працював актором та драматургом. Наприкінці 20-х, на початку 30-х років стає редактором-фельєтоністом у газеті «Berliner Börsen-Courier». За цей час він опублікував понад 200 критичних нотаток про літературу, театр, фільми, а також свої есе та репортажі.
У процесі захоплення влади нацистами він втратив роботу,
і на час виходу його першого роману «Нещасливе кохання» 1934 року вже жив у
Нідерландах. У 1939 році він повертається до Німеччини та заробляє на життя
написанням сценаріїв. У 1943 році переїжджає до Мюнхена.
Кеппен був одним із перших, хто після
1945 року оживив німецьку літературу в традиції монтажного роману, одним із
найвідоміших представників якої до 1933 року був Альфред Деблін (роман «Берлін,
Олександрплац»). Характерною рисою творчості Кеппена є т.з. «блиці», тобто короткі, часто
повторювані, у тих потоках свідомості раптово захоплюючі і часто злегка змінені
думки. У романах «Трилогії невдач», «Голуби в траві», 1951; «Теплиця», 1953;
«Смерть у Римі», 1954 він дає перший огляд післявоєнної Німеччини (ФРН). З гостротою критикує Кеппен залишки ідеології та поведінки, які
призвели до фашизму і війни і які врешті-решт у 50-х роках привели до
реставрації відносин.
У повоєнний час Кеппен залишається аутсайдером,
який своїми роботами спирається на класичний модерн. Однак не слід недооцінювати
його вплив на інших авторів, таких як Гюнтер Грасс та Петер Рюмкорф. Починаючи
з середини 50-х років, Кеппен відвідував за завданням Альфреда Андерша, тодішнього
головного редактора Південнонімецького радіо, різні країни по всьому світу і
створював для радіо численні есе.
У 1955 він був в Іспанії, 1956 - в Італії,
1957 - СРСР, Польщі, Нідерландах і Великобританії, 1958 - США і 1959 - Франції.
Ці есе також публікувалися у журналах та окремих виданнях. У 1958 році було
опубліковано «В Росію та в інші країни», в 1959 - «Поїздка в
Америку».
До пізніх робіт відносяться автобіографічне есе про дитинство та
юність у Грайфсвальді «Юність», 1976 і написаний у співавторстві сценарій про
Венецію «Я охоче буваю у Венеції, чому», 1980. В останнє десятиліття життя
Кеппен працював з великими труднощами.
Вольфганг Кеппен помер 15 березня 1996 року у Мюнхені. Похований на
цвинтарі «Нордфрідхоф». Починаючи з 1998 року, місто Грайфсвальд присуджує
премію імені Кеппена. Університет Грайфсвальда придбав спадщину Кеппена та
відкрив літературний центр Передньої Померанії, який носить ім'я Вольфганга
Кеппена та містить його архів.
Література:
* Кеппен В. Смерть у Римі : роман / Вольфганг Кеппен. - Київ : Дніпро, 1966. - 275 с.
* Гнатюк Ю. Й. Засоби художнього зображення в романі Вольфганга Кеппена «Голуби в траві» / Ю. Й. Гнатюк // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка, 1998. - С. 67-69.
* Іваннікова Я. До питання про типи еквівалентності при перекладі фразеологічних одиниць політичного роману Вольфганга Кеппена «Оранжерея» / Я. Іваннікова // Studia linguistica. - 2012. - Вип. 6(2). - С. 159-163.
* Литвиненко І. Інтермедіальний простір роману Вольфганга Кеппена «Голуби в траві» / І. Литвиненко // Питання літературознавства. - 2012. - Вип. 85. - С. 168-173.
Немає коментарів:
Дописати коментар