четвер, 23 червня 2022 р.

Алан Тюрінг (1912-1954) - англійський математик, логік і криптограф

    Алан Матісон Тюрінг народився в Лондоні 23 червня 1912 року в сім'ї чиновника, який перебуває на службі в Індії. Освіту юнак здобув у престижній, англійській Шерборнській школі, виявивши таланти в математиці та хімії. У 1931 році він вступає до коледжу при Кембриджському університеті. Захистивши дисертацію у 1935 році, на тему «Центральна гранична теорема теорії ймовірності» став членом Наукового товариства Кінгз-коледжу, (за матеріалами: 
Аutogear, Кratkoe, 24smi).
    У цей час почав займатися дослідженнями в математичній логіці. Через рік Алан пише роботу «Про обчислювані числа, з додатком до проблеми розв'язності», в якій запровадив нове математичне поняття: «абстрактного еквівалента алгоритму» або «обчислюваної функції». Пізніше воно одержало іншу назву  «машина Тюрінга». Результат його досліджень став поштовхом до відкриття дискусії з теорії автоматів та став фундаментальною основою для цифрових комп'ютерів, що з'явилися у 40-ті роки ХХ століття. 
    Навчання Тюрінг продовжив вже в США, вступивши до Прінстонського університету. Тут під керівництвом логіка та математика Алонзо Черча отримує ступінь доктора філософії у 1938 році. Повернувшись до Великобританії, Тюрінг починає співпрацювати з урядовою Школою кодів та шифрів. 
    У 1939 році військове відомство Британії поставило перед ним завдання розгадати коди
«Енігми» 
 спеціального шифрувального пристрою, який використовувався для шифрування радіограм у німецькому люфтваффі та військово-морському флоті. Через півроку команда Тюрінга розробила пристрій «Бомба», який читав практично всі радіограми Люфтваффе. Ще через рік математик зламав «Енігму». Також вчений займався розробкою спеціальних шифрів для листування Черчілля і Рузвельта в період 1942 - 1943 років. За свої заслуги після закінчення війни отримав звання кавалера Ордену Британської імперії 4-го ступеня. 
    У 1945 року математика прийняли лондонську Національну фізичну лабораторію. Тут він очолив розробку нового обчислювального пристрою АСЕ. У 1947 році Алан розробив «Скорочені кодові інструкції», що започаткувало використання мови програмування. Через рік його запросили до Манчестерського університету на посаду директора обчислювальної лабораторії, де проектувалась автоматична цифрова машина «Мадам»  комп'ютер із величезною, за мірками того часу, пам'яттю. Він створив кілька програм для неї за допомогою літерно-цифрового коду. 
    Крім того, Тюрінга вважають основоположником штучного інтелекту. Вчений створив знаменитий і сьогодні уявний експеримент  тест Тюрінга, який займається пошуком відповідей на питання «чи машина мислить?». 
    Його у 1951 році обирають у члени Королівського наукового товариства. В останні роки свого життя став захоплюватися біологією та працював над створенням хімічної теорії морфогенезу. Але закінчити її він не встиг, зробивши лише кілька начерків. 
    Тюрінга у 1952 році пограбували. І під час кримінального процесу він змушений був зізнатися у своїй нетрадиційній орієнтації. У ті часи це жорстоко засуджувалося і каралося в'язницею. Через осуди, що посипалися на нього, Алан втратив роботу в області криптографії. З геніальної і затребуваної людини він перетворився на жалюгідну подобу себе. Його мертве тіло знайшли вдома 8 червня 1954 року. Вважається, що великий математик покінчив життя самогубством. 
Література: 
* Гусєв В. І. Тест А. Тюрінґа і «робот» Р. Декарта / В. І. Гусєв // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. – 2017. – Т. 192. – С. 8-16. 
* Ковалець К. Алан Тюрінг - батько теоретичної інформатики та штучного інтелекту / Катерина Ковалець // Інформатика : всеукр. газ. для вчителів інформатики. – 2015. – № 11(Черв.). – С. 31-33 
* Свінціцький В. М. Абстракція потенціальної здійснимості і поняття машини Тюрінга // Філософські проблеми сучасного природознавства : міжвідомчий науковий збірник. – Київ : Вид-во Київ. ун-ту, 1967. – Вип. 9. 
* Тюрінг, Алан Матісон // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. – Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. – С. 652. – 742 с.
* Ящик О. Б. Машина Тюрінга як універсальний виконавець алгоритмів та її застосування в процесі поглибленого вивчення алгоритмізації і основ програмування старшокласниками / О. Б. Ящик // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2016. – Т. 52, вип. 2. – С. 10-17.

Немає коментарів:

Дописати коментар