У
цей час почав займатися дослідженнями в математичній логіці. Через рік Алан
пише роботу «Про обчислювані числа, з додатком до проблеми розв'язності», в
якій запровадив нове математичне поняття: «абстрактного еквівалента алгоритму»
або «обчислюваної функції». Пізніше воно одержало іншу назву – «машина
Тюрінга». Результат його досліджень став поштовхом до відкриття дискусії
з теорії автоматів та став фундаментальною основою для цифрових комп'ютерів, що
з'явилися у 40-ті роки ХХ століття.
Навчання Тюрінг продовжив вже в США,
вступивши до Прінстонського університету. Тут під керівництвом логіка та
математика Алонзо Черча отримує ступінь доктора філософії у 1938 році.
Повернувшись до Великобританії, Тюрінг починає співпрацювати з урядовою Школою
кодів та шифрів.
У 1939 році військове відомство Британії поставило перед ним
завдання розгадати коди
«Енігми» – спеціального шифрувального пристрою, який
використовувався для шифрування радіограм у німецькому люфтваффі та
військово-морському флоті. Через півроку команда Тюрінга розробила пристрій
«Бомба», який читав практично всі радіограми Люфтваффе. Ще через рік математик
зламав «Енігму». Також вчений займався розробкою спеціальних шифрів для
листування Черчілля і Рузвельта в період 1942 - 1943 років. За свої заслуги
після закінчення війни отримав звання кавалера Ордену Британської імперії 4-го
ступеня.
У 1945 року математика прийняли лондонську Національну фізичну
лабораторію. Тут він очолив розробку нового обчислювального пристрою АСЕ. У
1947 році Алан розробив «Скорочені кодові інструкції», що започаткувало
використання мови програмування. Через рік його запросили до Манчестерського
університету на посаду директора обчислювальної лабораторії, де проектувалась
автоматична цифрова машина «Мадам» – комп'ютер із величезною, за мірками того
часу, пам'яттю. Він створив кілька програм для неї за допомогою
літерно-цифрового коду.
Крім того, Тюрінга вважають основоположником штучного
інтелекту. Вчений створив знаменитий і сьогодні уявний експеримент – тест
Тюрінга, який займається пошуком відповідей на питання «чи машина мислить?».
Його у 1951 році обирають у члени Королівського наукового товариства. В останні
роки свого життя став захоплюватися біологією та працював над створенням
хімічної теорії морфогенезу. Але закінчити її він не встиг, зробивши лише
кілька начерків.
Тюрінга у 1952 році пограбували. І під час кримінального
процесу він змушений був зізнатися у своїй нетрадиційній орієнтації. У ті часи
це жорстоко засуджувалося і каралося в'язницею. Через осуди, що посипалися на
нього, Алан втратив роботу в області криптографії. З геніальної і затребуваної
людини він перетворився на жалюгідну подобу себе. Його мертве тіло знайшли
вдома 8 червня 1954 року. Вважається, що великий математик покінчив життя
самогубством.
Література:
* Гусєв В. І. Тест А. Тюрінґа і «робот» Р. Декарта / В. І. Гусєв // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2017. - Т. 192. - С. 8-16.
* Ковалець К. Алан Тюрінг - батько теоретичної інформатики та штучного інтелекту / Катерина Ковалець // Інформатика. - 2015. - № 11(Черв.). - С. 31-33
* Свінціцький В. М. Абстракція потенціальної здійснимості і поняття машини Тюрінга // Філософські проблеми сучасного природознавства : міжвідомчий науковий збірник. - Київ : Вид-во Київ. ун-ту, 1967. - Вип. 9.
* Тюрінг, Алан Матісон // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. - Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. - С. 652. - 742 с.
* Ящик О. Б. Машина Тюрінга як універсальний виконавець алгоритмів та її застосування в процесі поглибленого вивчення алгоритмізації і основ програмування старшокласниками / О. Б. Ящик // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2016. - Т. 52, Вип. 2. - С. 10-17.
Немає коментарів:
Дописати коментар